Відповідь:Котляревський близько стояв до життєдайних джерел народного гумору і сатири. Звідси – характерні для поеми найрізноманітніші комічні ситуації, неповторний гротеск, уїдлива гіпербола, з їх типовим українським національним колоритом. Читач нестримно сміється над хабарником Нептуном, над тупим держимордою Зевсом, над «сучою дочкою» Юноною, над «старим скупиндею» Латином, який «дрижав, як Каїн за алтин», над «обточеним, як огірок» Турном… Люди і боги хлищуть горілку, сваряться, б’ються… «Грубі» сцени слідують одна за одною. Можна відзначити певну фривольність в окремих сценах, натуралізм деяких образів, місцями – веселу неохайність. Але який це щирий, непідробний комізм, який іскристий дотеп! Поет живописує сміливими мазками, контрасними барвами, в його картинах відчувається велика сила художнього узагальнення, життєва реальна основа. Щедрою рукою великого майстра розкидано влучні афоризми, кмітлив барвисті деталі.
В «Енеїді» Котляревський творчо використовує різноманітні мовно-стилістичні засоби народної творчості і цим досягає своєрідного стилю своєї неповторної поеми. Письменник невичерпний у своїх живописних барвах. Він кохається, зокрема, в соковитих епітетах. Його Дідона «розумна пані і моторна», «трудяща, дуже працьовита, весела, гарна, сановита…»; Ентелл «був тяжко смілий, дужий, мужик плечистий і невклюжий».
Пояснення:
Панночка — жорстока. Вона наказує привести хвору Устину до панських покоїв. Важка праця на панському дворі супроводжувалась бійкою, лайкою і катуванням дівчат. Коли їй щось потрібно, вона стає улесливою, домагається чого хоче.
Панночка не здатна по-людськи любити. На чергових банкетах вона з усіма хитрувала, лукавила, удавала з себе привітну, ласкаву, закохану, а насправді нікого не любила. Вона зуміла закохати в себе полкового лікаря, і коли він став нареченим, невдовзі прибрала його до рук, зробила з нього свого раба.
Устина — людина великого серця. Зрісши сиротою, вона добре розуміє чуже горе, співчуває своїм подругам. Тому до неї дівчата ставилися, як до сестри, ділилися своїм горем. Устина всією душею горнеться до старої кріпачки, називає її "бабусечко ж моя рідна", захищає від ударів знавіснілої панночки.
Устина наділена глибоким розумом, народною мудрістю. В її мові багато приказок, прислів'їв. Устина вірна, віддана дружина.
