литературный диктант по украинской литературе ​

Багато людей не розрізняють колядок і щедрівок. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період — на різдвяно-новорічні свята. Скажімо, колядки співають, починаючи з Різдва й до Водохрещ, себто з 7 по .19 січня. Натомість щедрівки виконують лише протягом тижня — від Нового року й до Водохрещ. 

Виникли ці обрядові пісні ще до прийняття християнства, і виконували їх лише парубки, котрі провідували селян і вшановували господарів та їхніх дітей. У дохристиянські часи їх виконували лише весною, оскільки під цю пору відзначали Новий рік. Навіть коли змінився порядок щодо нового року, колядки лишилися незмінними. 

Щедрівки та Маланкову виставу виконували колись тільки дівчата. До хат заходити не годилося. Робили це під вікнами осель. Господарі, у свою чергу, обдаровували всіх смачним печивом, яблуками чи горіхами. 

Удосвіта на Василя хлопчики оббігали найближчих родичів та сусідів і засівали їхні домівки збіжжям — зернами пшениці або жита. Попросивши дозволу, юний посівальник ставав біля порога, брав у жменю зерно та скроплював ним долівку хати, приказуючи в такт віршований текст. 

Приємно, що колядування, щедрування й засівання збереглися аж донині. 

      Літературна балада має автора, тому текст передається у письмовому варіанті, через що позбавлений варіантності. Фольклорна ж балада передається з вуст в уста. А як відомо, кожна людина запам’ятовує твори відповідно свого хисту та певних навичок. Через це фольклорна балада має чимало варіантів. Окрім цього, в баладі літературній відчутна присутність автора, який дає власну оцінку описуваним подіям. Також літературні балади часто беруть у якості основи якийсь популярний сюжет фольклорної балади. Саме у цьому і полягають основні відмінності фольклорних та літературних балад. Проте, і фольклорна, і літературна балада описують якісь фантастичні події поряд з глибокими ліричними переживаннями героїв.