2. Яка ідея вірша Олега Ольжича «Захочеш – і будеш…»?
а) сум за рідною домівкою;
б) возвеличення любові до України;
в) уславлення борців за волю України;
г) заклик до активного життя, віри в себе.
3. Який художній засіб використаний в уривку з вірша Олени Теліги?
І душа моя горить сьогодні…
а) епітет;
б) метафора;
в) порівняння;
г) персоніфікація.
4. У якому вірші Олени Теліги провідною є ідея оптимізму та життєлюбства?
а) «Сучасникам»;
б) «Радість»;
в) «Пломінний день»;
г) «Стежина».
5. На яку роботу влаштувався Іван Сила після прибуття до столиці?
а) вантажником;
б) працівником цирку;
в) вуличним борцем;
г) водієм.
6. Яку надзвичайно небезпечну тварину Іван Сила переміг голіруч у двобої?
а) лева;
б) тигра;
в) ведмедя;
г) бика.
7. За до якої художньої деталі Андрій Малишко змальовує портрет матері у «Пісні про рушник»?
а) ласкава усмішка, засмучені очі;
б) сльози на щоці;
в) теплі, ніжні руки;
г) похилені плечі.
8. Прочитайте рядки з вірша А. Малишка й визначте назву твору, з якого їх взято.Знов щебече юнь і цвіте трава,
Пізнаю тебе в постаті несхилій.
а) «Вчителька»;
б) «Так живуть ена цій землі поети…»;
в) «Чому, сказати, й сам не знаю…»;
г) «Пісня про рушник».
ІІ рівень ( ).
9. Установіть відповідність між назвою вірша та уривком з нього.
1. «Господь багатий нас благословив»
2. «Сучасникам».
3. «Пісня про рушник».
4. «Вчителька».
а) Не треба слів! Хай буде тільки діло!
Його роби – спокійний і суворий…
б) Козачка вдаряю попід мурами –
Бо хлопчина не дає спокою!
в) Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
І водила мене у поля край села…
г) І вірити, і прагнути – не вотще.
Безсмертне – і величне, і ясне-бо.
д) Знов щебече юнь і цвіте трава,
Пізнаю тебе в постаті несхилій.
10. Установіть відповідність між героєм повісті Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» та його характеристикою.
1. Фікса.
2. Мілена.
3. Брякус.
4. Пандорський.
а) найсильніша людина Німеччини;
б) кохана Івана;
в) ведучий у цирку;
г) агент таємної поліції;
д) тренер Івана.
ІІІ рівень ( ).
11. Схарактеризуйте ліричного героя поезій А. Малишка.
12. Яку роль, на вашу думку, в житті кожної людини відіграє вчитель (за поезією Андрія Малишка «Вчителька»)?
IV рівень ( ).
14. Напишіть твір-мініатюру на одну із запропонованих тем:
1). «Іван Сила – утілення непереможного духу українського народу, його доброти і щирості» (за повістю Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили»).
2). «Віра у себе – шлях до успіху» (за поезією Олега Ольжича «Захочеш – і будеш…»).

:

Объяснение:

Ми живемо в той час, коли Україна нарешті спромоглася позбутися ненависного ярма неволі, з рабської країни перетворилася на вільну, незалежну. І на підтвердження цього по усіх усюдах задзвенів її голос — українська мова. Не. та мова, якою розмовляли обмежені невігласи, хизуючись своїм псевдо-знанням, а чиста, щира — справжня. Саме нею розповідав усьому світові про знущання над матінкою Україною Тарас Шевченко. Ще й досі бринять у моєму серці його слова:

Ну, що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється, ожива, Як їх почує!..

Від цих слів стало б легше на душі, мені здається, й Іванові Франку, і Лесі Українці, і Михайлу Коцюбинському, і ще багатьом і багатьом поетам та письменникам, які усією душею любили свою мову, вірили, що з часом вона заволодіє розумом своїх дітей, і вони ніколи не зможуть її зректися. Тому вони і писали тільки українською мовою, щоб їхні творіння служили вірою і правдою саме українцям. Вони були справжніми патріотами своєї землі, знали, що колись вона стане вільною, і тоді по усіх її кутках буде чутно щиру, співочу українську мову.

Дійсно, без мови народ — ніщо. Як важко відчувати себе чужим у рідній стороні, тому що забув свою мову. Тоді тебе ніхто не привітає, не назве своїм товаришем, не благословить. А це схоже на смерть, повільну смерть серед близьких тобі людей. Тільки та людина, яка вчить, любить рідну мову, має право називатися Людиною, має право бути серед тих, кого любить, адже вони цінують українську мову і намагаються передати у спадок своїм нащадкам велику, непохитну любов до рідного слова.

Якщо ж забути про рідну мову, то ніхто не дізнається про історію українського народу, бо тільки словами рідної мови можна передати те, що відбувалося багато століть тому. Той народ піде в небуття, втратить свій "голос" —мову. Недарма стверджував Володимир Сосюра:

О мово рідна! їй гаряче

віддав я серце недарма.

Без мови рідної, юначе,

й народу нашого нема.

Рідна мова починається з маминої колискової, з батьківського мудрого слова-поради, з пісні, з жарту, з любові. Вона вміщує в собі весь світ, який, сповнений дива, незвичайних почуттів та краси. Про українську ж мову ніколи не кажуть інакше, ніж як про вишневу, солов'їну, волошкову, калинову. Вона така й є, бо народилася у вишневих садках, увібрала в себе усе розмаїття солов'їного співу, набралася пахощів у волошок і розквітла, мов та калина, червона і прекрасна. Немає, мені здається, кращих слів, ніж ті, якими вдячно звертається до української мови Максим Рильський:

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих — рідна мова,

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова,

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

Багато чого довелося витримати українському народові за усі роки існування. Та крізь усі нещастя та негоди він зумів пронести незаплямованою, живою свою рідну мову. Вона виявилася невмирущою, бо в ній безсмертя народу. Вона твориться народом, живе у ньому і з ним. А це означає, що через мову кожна людина дотикається до безсмертя свого народу.

Це означає, що

Народ без мови — це обмова,

Народ без мови — не народ.

Живе мова — живе народ...

Наталочка Руснак – маленька довірлива дівчинка, якій довелося багато чого пережити. Через випробування до дитини поступово приходить відчуття і розуміння національного. Кілька разів Наталочка зазирнула в минуле і саме тоді збагнула важливу річ: «Козаків перемогли. Але не покорили! Вони гинули, не піддавшись, не схилившись, лишаючи по собі невмирущу славу!» Національне треба відчути всім серцем, побачити на власні очі. Риси характеру: сміливість, довірливість, уміння дружити, патріотизм, розвинута фантазія, любов до пригод, наполегливість Батьки Наталки: свідомі патріоти, віруючі, люблять сівати українських пісень, поважають та знають історію своєї батьківщини, мама членкиня Союзу українок, Сестринства святої княгині Ольги й Товариства української мови “Просвіта”;

Чортяча родина: мати, батько та їхній син – молодий, чепурний чортик Антип. Саме вони полюють на козацьку шаблю, аби швидше спекатися священної реліквії, бо не хочуть, щоб у персонажів книжки відродився патріотизм. Тож чорти з усіх сил заважають національному пробудженню, особливо серед молоді – хай краще телевізор дітки дивляться. Риси характеру Антипа: хитрість, підступність, самовпевненість, безжальність, відсутність патріотизму, нахабство, насмішкуватість

Объяснение: