Мусульманське населення міст Учтурфан та Кашгар організувало збройне протистояння китайському імперському війську. Один з епізодів цього протистояння І. Гаспринський зобразив у «Дівчині-левиці». Цей епічний твір має жанрові ознаки історичного оповідання: невеликий обсяг, однолінійний сюжет на основі давніх подій, різнобічно розкритий образ однієї героїні.
Експозиція оповідання — облога багатотисячним китайським військом мусульманського міста Учтурфан. Жорстокі нападники вимагають від містян здатися й заплатити викуп. А на нараді в мулли шейха Іззета-Ати більшість уже готова прийняти цей ультиматум.
Сюжетна зав'язка припадає на епізод, коли до присутніх виходить дочка господаря Гульджемал і закликає до боротьби: «Товариство, не здавайтесь!». Дівчина збирається за підмогою до Кашгару. Усі захоплені її сміливістю, а міський старшина навіть вигукує: «Ця дівчина... ні, ця левиця зможе звільнити нас від ворога!».
Здійснення наміру Гульджемал і становить розвиток дії. Одягнена як чоловік, вона дістається до Кашгару й намагається переконати суддів і старшин перейти до рішучих дій.
У кульмінаційному епізоді дівчина викриває зраду старшини Таштімур-бека та схиляє мешканців Кашгару до боротьби: «Ще дві години тому безталанні сіроми, безвольні бідолахи, кашгарці обернулись на відважних вояків». Події мають щасливу розв'язку: китайці нарешті знімають облогу Учтурфана й відступають від міста.
