Розповідь про поетів гумористів ДО 10:00​

ответ:Епітети: зі славетним готичним собором; палаци блискучі; Везувій димучий; безжурні неаполітанці ;

Порівняння: Венеція - краля з каналів мережею.

Риторичні вигуки: Чудово! Прекрасно! Розкішнії види!

Риторичні питання: А глянь за картинки — чи так воно вийде?

Чи справді в Венеції тільки й роботи —

Гондоли ганять і співать без турботи?

Чи справді безжурні неаполітанці

Тільки те й знають, що гульки і танці?

Риторичне звертання: Дозвольте, синьйори, самому розглянуться .

Анафори: Хай сам подивлюся,  \ Хай сам я побачу,

Хто як міркує,  \ Хто діло робить,  \ Хто байдикує,  \ Хто на роботу йже не снідавши,  Хто спать лягає не обідавши,

Антитеза: Картинки веселі, життя — суворе.

Объяснение:

«Співець» Леся Українка аналіз Автор: Леся Українка Рік написання: 1889 Тема «Співець» – краса вранішньої природи, її гармонія. Основна думка «Співець» – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі. Художні образи у вірші «Співець» Лесі Українки Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі; троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око; соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки. Художні засоби та прийоми «Співець» Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий»,  «година сумна» та ін. Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом». Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна, Весняний той час. 2) Вітер зітха, мов дріада сумує. Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі. 2)Гордо палала троянда розкішна. У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, — барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»; У своїй ранній поезії «Співець» Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові. Та хоч би й крила мені солов’їні, І воля своя, – Я б не лишила тебе в самотині, Країно моя!

Джерело: http://dovidka.biz.ua/spivets-lesya-ukrayinka-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua