— Ти лю-любиш квіти? — чомусь шепотом питає хлопець.
— Лю-люблю, — також пошепки відповідає дівчина.
Вітька скошує очі і бачить близько себе тоненьку дівочу шию з маленькою синьою жилкою.
Та жилка швидко-швидко пульсує. Потім його погляд надибує традиційні дівочі ямочки на
рожевих засмаглих щоках з ледь помітним ніжним пушком біля вух, ще вище Вітька бачить тонку
брову, мов крило чарівної птиці…
