Перша частина твору виконує роль експозиції: автори знайомлять читача з Чіпкою та його матір’ю Мотрею, а також із «польовою царівною» Галею. Тут описано й дитинство та юність героя.
Друга частина переносить читача в історію закріпачення села Піски панами Польськими, описано тут й історію роду Максима Ґудзя.
Третя частина твору, по суті, є зав’язкою. Вона починається промовистим розділом «Нема землі» - тут описано, як Чіпка втрачає землю. Із цього моменту починається стрімкий розвиток дії, що сягає кульмінації в епізодах на вигнання героя із земства, його духовному зламі.
Розв’язку твору наведено в останній частині – це винищення бандою Чіпки козацької родини Хоменків, арешт головного героя та ув’язнення на каторгу.
Сучасне суспільство розвивається досить динамічно. На зміну одним цінностям приходять інші. Але постійним залишається бажання людей досягнути бажаного, реалізувати себе, відчути власну значимість у суспільстві. Зрештою, досягнути успіху у тій чи тій галузі.
Ми досить часто послуговуємося термінами «лідер» і «лідерство», та й у повсякденному житті міркуємо про тих, хто йде попереду, веде за собою інших і знаменується лідером. Цим словом пронизаний лексикон майже кожного з нас. Наприклад, досить часто можна почути від своїх рідних, друзів, знайомих: «Я за характером лідер», «У школі я була лідером», «Моя дитина – лідер», «Я виховую свою дитину як майбутнього лідера», «Я лідер і тягну на собі всю роботу». Але інколи, здавалося б, за таким звичним і зрозумілим словом ховається широкі палітра та спектр значень і символів. Ось чому ми і вирішили провести опитування та дослідити як сприймають лідерство та як постає образ лідера у свідомості жителів Волинської області. Крім того, наближається до завершення рік, тому ми також поцікавилися у своїх респондентів кого можна вважати «Лідер–2019».
