"Усім вона каторжна, усім на світі. Усі її ненавидять! А як вона його любила! Боже, як любила!.. І він зрадив. І він такий, як усі. О, прокляті!"
"Голубчику ти мій, манесенький! Поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама вмерли..."
Докія з твору "Земля":
"Її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. Між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю."
"На неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом." "...вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."
"І. І. Пущино", 1826 Іван Іванович Пущин в перший раз зустрівся з Пушкіним під час вступу до Ліцею, на приймальному іспиті, 12 серпня 1811 року.
Обидва вже при першому знайомстві відчули один до одного якусь підсвідому симпатію.Зав'язалася між ними незабаром дружба зміцнилася за час спільного перебування в Ліцеї і збереглася назавжди.
Іван Іванович Пущин - «Жанно», як його називали товариші, був на рік старший Пушкіна.
Народився І.І. Пущин 4 травня 1798. Батьком його був І. П. Пущин, генерал-лейтенант, генерал-інтендант і сенатор, а матір'ю - Олександра Михайлівна, уроджена Рябініна. У Ліцей його привіз його дід адмірал П. І. Пущин
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
