Объяснение:
1.Присвята збірки «Квіти зла» адресована Бодлером «парнасцю»:
А) Леконту де Лілю;
Б) Готьє;
В) Банвілю.
2. Добро і Зло присутні у творчості:
А) В.Вітмена;
Б) Ш.Бодлера;
В) Ф.Тютчева.
3. Як називали Артюра Рембо?
А)"юний геній"
Б)"чудесна дитина"
В)"символ Франції"
4.Який перший відомий твір А.Рембо
А)"П"яний корабель"
Б)"Забуті арієти"
В)"Голосівки"
5. Представником якого напряму був Артюр Рембо?
А)Неоромантизму
Б)Символізму
В)Акмеїзму
6. Яка ідея збірки Ш. Бодлера «Квіти зла»?
А) протиставлення дійсності й ідеалу
Б) проповідування культу краси
В) роль мистецтва і митця в суспільстві
7. Кому з французьких символістів належить символ «корабель-поет»?
А) Ш. Бодлеру
Б) Полю Верлену
В) Артюру Рембо
8. Кому з французьких символістів належить програмний вірш «Поетичне мистецтво»?
А) Ш. Бодлеру
Б) Полю Верлену
В) Артюру Рембо
9. Хто з французьких символістів є автором вірша «Осіння пісня»?
А) Ш. Бодлер
Б) Поль Верлен
В) Артюр Рембо
10. Поль Верлен, Шарль Бодлер, Артюр Рембо є представниками
А) французького символізму
Б) німецького романтизму
В) англійського неоромантизму.
11. Хто автор цих рядків: «Найперше – музика у слові!»?
А) Ш. Бодлер
Б) Поль Верлен
В) Артюр Рембо
12.Яка подія вплинула на перший романтичний період творчості Артюра Рембо?
А) Подорож до Бельгії
Б) Французька революція
В) Знайомство з парнасцями
ив колись один цар. І приснився йому дуже страшний сон. Занепокоїв царя цей сон кожної ночі. Не міг він ні їсти, ні пити, ні спати. Багато лікарів, знахарів хотіли врятувати царя, та ніхто не допоміг йому. А в густому лісі, на Козиній горі, жив старий дід, і ходили про нього легенди, що дуже допомагав він людям.
От цареві і порадили піти до діда. Прийшов цар, вклонився йому в ноги і розповів про свою біду. Дід згодився до цареві. Старий подивився йому в душу, а потім сказав:
— Вас, царю, тому мучить щоночі страшний сон, бо не допомагаєте ви бідному люду, не бачите їх бід, не чуєте їх зойків, не втираєте їх гірких сліз. Але я спробую для вас щось зробити.
Наварив дід зілля і промовив:
— Один раз пити вранці, другий раз — в обід, а третього разу — ввечері. І розмішайте це зілля в сльозах.
Цар послухав діда і почав робити, як той наказав. Пройшов один день, другий, третій, четвертий, п’ятий
Полишив страшний сон царя, завітав цар до діда і сказав:
— Ваше зілля до мені, а за те, що вилікували мене, ось вам скриня із золотом.
А дід йому:
— Я не бідний, бо золото моє — це мій ліс, моя гора, віддайте це золото бідним людям.
Так і хтів зробити цар. Взяв він скриньку та й поніс її до людей. А в скриньку залізло мале мишеня і прогризло там дірочку, а саме заснуло...
От іде цар горою, потім селом, шукає найбідніших людей, та й не бачить, що золото сиплеться із дірки. Де пройде цар, там і горить все золотом: і листя, і травичка, і поля, і сади. То осінь прийшла до людей. Так цар приніс в ліс, на Козину гору, золото осені, а бідним людям подарував велику радість та втіху. Глянеш восени навколо — все горить золотом, і радісно стає на душі: пропадає смуток, висихають сльози.
