Кажуть, що кожна дитина талановита. Чому ж тоді в історії України немає нікого подібного до природознавця Вернадського чи кардіохірурга Миколи Амосова, співака-філософа Бориса Гмирі чи художниці від народу Катерини Білокур? Чому ніхто не досяг генія Тараса Шевченка?
Зрозуміти природу людини, перевтілення дитячого яскравого світу на сірий, буденний і нецікавий змогла поетеса Ліна Костенко.
Вона зберегла у своєму серці незаплямовану душу дитини, що й до Ліні Костенко стати талановитою особистістю.
Дівчинка Анна з її вірша "Кольорові миші" дуже схожа на саму поетесу, яка дарує чарівний яскравий світ своїм читачам.
Чому ж десятирічна "підсудна Анна стала перед судом"? Чим вона завинила перед сусідом і всім світом? Поетеса подає у вірші "претензії" сусіда до дівчинки, які стосуються виховання його дітей:
Вони були нормальні і здорові, а ця чаклунка збила їх з пуття, і Вночі їм сняться миші кольорові. Од тих мишей немає нам життя.
Сусіда дівчинки обдурює, що в звичайному осінньому листі можна бачити щось інше, ніж саме листя! В цьому і полягає вся "моральна школа" дівчинки!
Ліна Костенко в образі "сірого сусіда", який хоче бачити все за стандартом, показує обмежених людей, що живуть лише матеріальними інтересами, не бачать красу навколишнього світу. Таких можна назвати моральними дальтоніками. Ця алегорія проходить через весь текст вірша. Сама поетеса неодноразово зустрічалася з подібними "сірим и сусідами" "від літератури", тому досить тривалий час вірші Л. Костенко не потрапляли до друку: "сірі сусіди" виявились не тільки "сірими", а ще й агресивними. Все, яку вірші: "Чаклунок ми караєм по закону".
Крім філософського сюжету вірша вражає мова поетеси: яскрава, соковита. Якщо героїня Ліни Костенко вгледіла в осінньому листі подобу кольорових мишей, то поетеса в осі н ньому сон ці бачить "яблуко недоквас", яке стояло "в голих кленах у вікні". Як точно за кольором, формою, емоційним станом героїні і читачів!
Поетеса поділяє світ на кольоровий, що асоціюється з неповторністю, з яскравими особливостями, як дівчинка Анна, і сірий та чорний, що несуть з собою обмеженість, агресію, зло.
І хоч "суддя в судейській чорній мантії" виносить вирок всьому кольоровому світові; Ліна Костенко закликає читача до оптимізму:
І раптом нявкнув кольоровий кіт. Залив чорнилом вирок на папері.
Поспішаймо жити, ставаймо дорослими, мої однокласники! Але давайте не загубимо кольорового світу дитинства!
ответ: Аналіз (паспорт) вірша "Вчителька" Андрій Малишко: теплотою і ніжністю оповитий образ учительки в поезії А. С. Малишка "Вчителька".
Тема: звертання до вчительки зі словами вдячності за ту сумлінну і відповідальну працю, якій вона присвятила все своє життя – виховання молоді.
Ідея: уславлення учителя – людини, яка допомагає молодому поколінню пізнавати світ та реалізувати себе як особистість.
Головна думка: треба любити й поважати своїх учителів, старших; любити свій край, його працьовитих і мужніх людей.
Жанр: пісня
Зміст вірша: зворушливою піснею «Вчителько моя» А. Малишко низько вклонився всім учителям за їхню нелегку працю. Й досі звучить вона під час шкільних свят. Існує легенда, що вірш написаний за реальними подіями. Нібито повернувшись після війни в рідну школу, А. Малишко не впізнав улюбленої вчительки: ця ще не стара жінка виявилась сивою. Поет дізнався, що на фронті загинув її чоловік, а два сини-близнюки підірвали себе гранатою, щоб не здатись живими в руки ворогів. Від таких страшних життєвих трагедій вчителька не втратила природної доброти, педагогічного хисту, перелила свою любов на чужих діток. Автор схиляється перед героїнею, називає її єдиною порадницею, зорею, дякує за невтомну працю.
Художні засоби: Епітети та їх значення в вірші: «зоре світова» - учитель - це і світло, і світ; «постать несхила» - незламність, сила характеру; «чорна злива» - жах війни; «непожата нива» - лихо, голод; «молода весна» - юність; «колосисте поле» - щедрість і повнота життя; «Вкраїна мила» - найдорожча Україна; Порівняння: "посивіла ти, як в тяжкий мороз непожата нива"; Питальні та окличні речення, звертання: "Де тебе питать?, Раднице моя на Вкраїні милій!, Вчителько моя"; Зменшено-пестливі слова: зошитки, сонечко; Повтори: летять-летять; Слова в переносному значенні: і роботи час проганяє втому; узяли фронти, впала чорна злива та ін.
Кількість строф: п’ять
Вид строфи: п’ятивірш
Римування: перехресне
Образ вчительки: все життя вона віддала школі, учням. Новий рік починався для неї у вересні, коли, після літньої перерви, знову малиново дзвенів шкільний дзвоник, скликаючи дітей до школи. А над шкільним подвір'ям високо в небі пролітали журавлі, своїм курликанням нагадуючи, що знову почалася осінь — час дітям до школи.
Объяснение:
