Мой шолохов. Написать эссе 250-300 слов.
​

1965 рік. Провесінь. Надмор’я Молодий професор-історик Борис Отава познайомився в санаторії біля моря з московською художницею Таєю, привабливою молодою жінкою з оригінальним світобаченням. Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми на світ, і плакав од незвіданості шляху. Потім був дід Родим. Власне, його руки, як широкі теплі лопати, Від них малюк заспокоївся й притих. Мав він блакитні очі, тож назвали — Сивоок. Родим був велетенським чоловіком із сивим волоссям, в одязі зі шкури дикого тура. Він місив глину, клав на круг і виготовляв різні вироби. Найбільше — богів. Потім фарбував і обпалював на вогні. Усе сяяло різнобарвністю. Дід був мовчазний. Сивоок із захопленням слідкував за його роботою, знав усіх богів, хоч цього йому ніхто не говорив — і Перуна, і Белеса, і Сварога. Найбільше ж хлопчик любив Ярила. Тільки пізніше здогадався чому — той був схожий на діда! Приїжджали купці й купляли богів, а Родим складав у хижці срібло, хутра та інше добро. Він нікого не боявся. Але одного разу прийшли люди в чорному зі срібним хрестом, сказали підкоритися одному богові. Почали трощити готових богів на полицях, Родим кинувся захищати — і поліг від меча. Сивоок вибрався через стріху й щодуху побіг у пущу. Після багатоденного блукання по Лісу Сивоок потрапив до медовара Ситника і закохався в його дочку Величку. Але, не витримавши підневільного життя у Ситника, втік у пущу. Там познайомився з Лучуком — вправним стрільцем з лука, хлопцем його років. Вони вирушили разом у мандри. 1941 рік. Осінь. Київ Професор Гордій Отава не встиг евакуюватися з Києва, оскільки до останнього моменту намагався врятувати цінності Софійського собору. Він потрапив до концентраційного табору для військовополонених, де його, як виявляється, наполегливо розоіукував колишній колега-науковець, а тепер штурмбанфюрер Адальберт Шнурре. Полонені не виказують Отаву, але він несподівано побачив за колючим дротом власного сина Бориса і називав себе. Рік 1004. Київ Сивоок і Лучук потрапили до Києва, де хлопців вразила краса християнських храмів. Якось вони опинились на галасливому київському торзі, де побачили багато чого дивного для себе. їхню силу й кмітливість помітив зухвалий та спритний купець Какора і запросив до себе охоронцями.

Справжній друг Це, перш за все, позитивна і доброзичлива людина з почуттям гумору. Він, безсумнівно, чуйний, м'який, ввічливий і привітний. Ще мій друг повинен бути людиною слова, якщо щось сказав, щось пообіцяв, значить, обов'язково зробив. Бажано, що б мій друг вів себе в суспільстві ввічливо і гідно, знав правила поведінки, поважав інших людей. Ще для мене важливо, що б близька мені людина завжди була щирою і залишалася самою собою в різних ситуаціях , була справжньою. Так само бажано, щоб друг був поблажливим і справедливим до інших людей, а так само до їх вчинків.Для мене одним з основних критеріїв дружби є взаємні інтереси, спільні захоплення, можливо однакові хобі. Час, який друзі проводять разом, має бути цікавим і продуктивним. Спілкування має приносити людям, які дружать, задоволення, натхнення і позитивні емоції.Справжній друг ніколи не залишить тебе в біді, завжди буде готовий прийти на до Він зуміє вислухати, якщо треба, дасть слушну пораду, а якщо треба – просто промовчить. Друг завжди скаже тобі правду, нехай навіть неприємну і гірку. Він не стане лестити тобі, але і жорстко критикувати не буде. Друг усвідомлено і адекватно висловить свою думку, якщо треба, вкаже на помилки, коли треба – порадить, коли треба – надасть посильну йому до Я вважаю, що саме так поводяться вірні і справжні друзі. Принаймні, я, як друг, намагаюся дотримуватися по життю саме таких правил і принципів.