1. Слова “Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа ” сказані Л. Костенко про… 2. Не збереглися архівні документи про М. Чурай, бо…
3. На основі життєпису піснетворки написана пісня…
4. Про захисника рідного краю розповідає М. Чурай у пісні…
5. Хто є оповідачем у пісні “Віють вітри, віють буйні”?
6. Яка прикмета в пісні “Засвіт встали козаченьки” навіяла сумніви козаку про
повернення додому?
7. Назвіть художній засіб дерева гнуться — сльози не ллються.
8. Назвіть художній засіб в словосполученнях кінь вороненький, ясні очі?
9. Що копала дівчина з пісні «Ой не ходи, Грицю» у неділю рано?
10. За що отруїла дівчина Гриця?
11. Кому дістався Гриць?
12. У якому творі головна героїня виконує пісню «Віють вітри, віють буйні»?

Оповідь у творі ведеться від імені головного героя — хлопчика Михайлика. Це сам Михайло Панасович Стельмах у дитячі роки. Дитинство письменника припало на нелегкі 20-ті роки XX століття, коли відбувалося становлення нової держави, яке супроводжували холод, голод і злидні. Михайлик розповідає про своє життя й переживання, про своє ставлення до всього, що він бачить навколо, свідком й учасником чого доводиться бути йому самому. Образ Михайлика розкривається різними засобами: це і самохарактеристика, і розповідь інших про вчинки героя, про ставлення до нього батьків, дядька Себастьяна тощо. Михайлик дуже любить казки та легенди, які розповідають йому дідусь Дем’ян та бабуся. Мабуть, тому світ навколо іноді здається хлопцю чарівною казкою: зорі у високому небі, запах жита в полі та різних трав у лісі, перепілка в житі й дятел на старій груші. Хлопець шанує й оберігає природу, тонко відчуває її красу.З великою любов’ю та пошаною герой описує людей, які прищепили йому любов до праці, книги, добра й краси в житті: це батько та мати, бабуся з дідусем, дядько Себастьян. Ці неосвічені, бідні люди мали найголовніше — великі душі й добрі серця. Ми розуміємо, що саме родина сформувала з хлопця чесну, працьовиту, порядну людину, а нестатки навчили співчувати чужому горю (пригадаймо хоча б епізод, коли Михайлик допомагає голодній жінці з дитиною, віддаючи їм гарбузове насіння).Михайлик — допитлива дитина, любить навчатися, читати. Він перечитував усе, що тільки потрапляло під руку, навіть прочитав книжку з дивною назвою «Космографія». Згодом і сам вирішує стати письменником. Спочатку Михайлик багато перечитав книжок, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів написати п’єсу.Але Михайлик — не якась там ідеальна дитина: він дуже жвавий, веселий, непосидючий, любить розважатися й бешкетувати з друзями, спілкуватися з подружкою Любою. «Прямо над нашою хатою пролітають лебеді» — так починається повість. Цим образом вона й завершується. Гуси-лебеді — своєрідний символ дитинства, який осяює все доросле життя людини: «Гуси-лебеді летять … над моїм дитинством, … над моїм життям!»

Читать полностью: http://tvori.com.ua/poetichna-rozpovid-pro-ditinstvo-za-povistyu-gusi-lebedi-letyat/#ixzz3uxwHPQSb

1    2      3     4   5    6   7  8          наголошені 2, 4, 6
шу ми'ть во да' ла ма' є все       
1     2   3  4  5   6     7    8              наголошені 2, 4, 6, 8  парні числа,                                                                                 діляться на два
вес на' і де' те пло' не се'  
                                                      отже розмір двостопний
-оІ -оІ -оІ --
-оІ -оІ -оІ -о
- ненаголошений склад
о наголошений склад

Як ми бачимо - наголос на 2му складі, отже це чотирьохстопний ямб
чоловіча рима (наголос на останньому складі)