Відповідь:
Міщенка не прокляли тому що.. цитата: – Його виблагали-вимолили родичі. Тож зглянулись на авторитет і мудрість його батька, на дітей… І йому віділлється… Але тут ти нічого не вдієш…
Які слова були сказані Мішель Міщенком, коли розлучався з Юзею? - цитата: – Але я брехав задля нашого кохання! ... Але ж ви самі запевняли, що справжня любов подолає все!..
Чому Юзя не захотіла вийти заміж за Мішеля ? - Юзя була єдиною доньою дуже відомого і заможного барона. А Мішель Міщенко її обдурив, наобіцявши, що жити вони будуть у його маєтку у гарному двоповерховому будиночку. В дійсності цей двоповерховий будиночок виявився дрібнесенькою низенькою хатинкою під соломою, а другий поверх - це горище в хатинці, на якому жили кури.
Кулаківський покарав Михайла за викрадення дочки - Михайло Міщенко не крав дочку у Кулаківського, тому що Міщенко викрав дочку барона панну Юзю, а дочка Кулаківського - Франя і її ніхто на викрадав. А батько панни Юзі покарав Михайла Міщенка. Цитата: Знайшла в "Губернських відомостях" у рубриці "Вісті зі столиці" повідомлення: "Двірника з маєтку барона N після невдалої спроби викрадення баронової єдиної дочки панни Ю заарештовано й відіслано до Сибіру на три роки. Все майно злочинця перейшло до рук його опікуна пана К".
Пояснення:
Алегоричність образів повісті-казки Юрія Винничука Місце для дракона
Серед творів, прочитаних за шкільною програмою у 8-му класі, повість-казка Ю. Винничука „Місце для дракона“ вразила мене найбільше. Це дуже незвична оповідь, тому що авторові вдалося знищити стереотипи, які є в пересічного читача. Адже кожен із нас упевнений, що дракон є втіленням зла, а лицар-визволитель — добра.
Добро і зло у повісті Юрія Винничука помінялися місцями: люди стали потворами, а дракон Грицько більше людина, ніж мешканці галицького князівства Люботин, де відбуваються події. Читаючи твір, ми розуміємо, що автор, змальовуючи персонажів, використовує алегорію. Словник дає нам таке визначення цього терміна: „Алегорія іб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями“. Поміркуймо, у чому ж алегоричність образів казки-повісті „Місце для дракона“?
Головні герої твору Ю. Винничука — схожий на метелика добрий дракон Грицько, який пише вірші; мудрий пустельник, що навчає його грамоти, та хитрий князь, який прагне смерті чудовиська. На мою думку, в образі дракона Юрій Винничук зобразив щиру людину, яка не прагне робити іншим зла. Вона талановита, розумна, мрійлива, наївна та довірлива. Князь — утілення підступної, підлої людини, яка заради досягнення своїх цілей здатна йти до кінця, руйнуючи все на своєму шляху, навіть людські долі. Такі особистості уміють увійти в довіру, а потім зрадити друзів, морально знищивши їх. В образі пустельника змальовано досвідчену, розумну людину, яка уміє відрізняти добро від зла, бачити справжню сутність особистості, не зважаючи на зовнішність. Такі люди уміють навчати інших, піклуватися про них, це мудрі наставники, які люблять своїх вихованців та вірять у них.
Власне, в образах дракона та пустельника показані порядні люди, які не чинять зла, а роблять все для того, щоб світ став кращим. Змальовуючи образ князя, автор нагадує нам, якими не треба бути, а також указує на особистостей, яких треба уникати.
Вважаю, що всі ми бачили у своєму житті й людей, схожих за характером на дракона Грицька, а також подібних до люботинського володаря чи на дбайливого пустельника. Мені хотілося б, щоб доля давала нам більше зустрічей із „драконами“ та „пустельниками“, а не з підступними „князями“!
