Григорій Многогрішний завжди прагнув життя, гідного людини, він вважав: «Краще вмерти біжучи, ніж жити гниючи». І якимось дивом хлопець утік, на ходу вистрибнувши з «дракона». Це був вірний стрибок у смерть, однак «сміливі завжди мають щастя», і Григорій здобув щастя і волю як нагороду за пережиті страждання. Герой опинився у родині Сірків, де його прийняли, як рідну дитину. За це юнак був дуже вдячний цим людям і не зміг утекти, не попрощавшися з ними, бо душа через те боліла. А як часто можна зустрітись у житті з людською невдячністю. Ми бачимо, що Григорій був порядною людиною. Все, що він пережив, не зламало його, не заллямувало чисте й світле серце.
1.Кличе хлопець: - Чуєш, тату? - Чого тобі, синку? - Я знайшов у себе в книжці Цікаву картинку. На картинці людський мозок, Геть увесь пом'ятий? Батько глянув, посміхнувся. - Тут ясна картина: Як народиться, синочку, На цей світ людина, То вправляють і вправляють Їй мозги потрошку, Доки стане в неї мозок Схожий на гармошку.
2.Прочитав школяр Євген У серйозній книжці, Що філософ Діоген Жив колись у діжці. І дивується хлопчак: - Як це можна, тату, Щоб філософ - і не зміг Збудувати хату? Батько каже: - Хто ж, синок, Лізе в бочку з жиру? То він хохму відколов, Щоб дали квартиру.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
