Які ознаки драми має збірка зів'яле листя?​

Цього літа я провів літні канікули максимально продуктивно і корисно. Я не просто цілими днями сидів за комп'ютером, телевізором, ходив просто на вулицю. Я допомагав своїм батькам по дому. Просив їх дати мені завдання і виконував його старанно.
В середині літа я провів літні канікули за містом у бабусі і дідуся. У них я всіляко намагався їм до по будинку, городу, господарству. Годував собаку, кота, курей. Намагався вести себе добре і не псувати дідуся з бабусею настрій. Вони мною були задоволені і намагалися мені у всьому догодити. Запитували, що мені купити і робили мені подарунки.
В кінці літа я провів літні канікули в таборі в лісі біля озера. Мені там дуже сподобалося. Свіже повітря, краса лісу, тепла вода озера. У таборі я познайомився і подружився з хлопчиками і дівчатками. В таборі було дуже цікаво, так як кожен день був наповнений безліччю подій. Вдень ми ходили на озеро, ліс, збирали гриби. Увечері ми дивилися мультфільми чи фільми, танцювали на дискотеках. Цього літа мені дуже сподобалося, як я провів літні канікули. Думаю, що навчальний рік буде цікавим, і я його теж постараюся провести корисно для себе і оточуючих мене людей.

Вид лірики — громадянська.
Жанр — ліричний вірш.
Провідний мотив твору — письменниця звертається до музи за порадою, як жити, коли навколо самі пущі, кручі, темні води, шляхів нема, поплутані стежинки йдуть у безвість.
Римування: білий вірш.
Віршовий розмір: п’ятистопний ямб. Композиція твору. Твір побудовано у вигляді великого монологу, наповненого риторичними питаннями та риторичними окликами. Вірш зримо поділяється на чотири частини, яким можна дати заголовки із тексту:
1. «Стій, серце, стій! не бийся так шалено». 2. «Дивись: навколо нас великі перелоги…» 3. «Куди мені податись у просторі?»
4. «Барвисті крила широким помахом угору здійнялись…»
Образи твору. Вірш має виразно автобіографічний характер, а тому в ньому головний образ — це сама поетеса. У творі згадується муза, яка має спрямувати творчість поетеси, стук сокири в пущі, орлиний клекіт, камінь, що зривається з кручі й падає у воду зневіри, викликаючи круги тремтячі. «То be or not to be?..»
ХУДОЖНІ ЗАСОБИ:
епітети: «порожній простір», «муза винозора», «очі безсмертні», «великая порада», «великі перелоги», «поплутані стежинки», «дикі пущі», «високі кручі», «темні, тихі води», «орлиний клекіт», «круг тремтячий», «дикі нетрі», «простор безмежний», «ясна блискавиця», «золотий вінець», «барвисті крила»;
метафори: «не літай так буйно», «не бий крильми», «стежинки йдуть на безвість», «тихі води все стоять мовчазно», «з ліри скувати рало», «струнами крила прив’язати», «в диких нетрях пробивать дорогу», «вхопити з хмари ясну блискавицю», «злинути орлицею високо», «зірвати з зірки золотий вінець», «запалати світлом опівночі»;
риторичні звертання: «стій, серце, стій», «вгамуйся, думко», «ти, музо винозора, не сліпи», «скажи мені, пораднице надземна», «мовчиш ти, горда музо», «о чарівнице, стій»;
асонанс: «і дикі пущі, і високі кручі, і темні, тихі води»;
порівняння: «світло миттю згасне, як метеор», «я впаду, неначе камінь».