У чому суть висліва " Для того хто вміє слухати, неправда може розказати більше ніж правда"

Написано дуже багато книг. Вони цікаві та різні.

Їх впевнено можна назвати друзями. По-перше, їхні сторінки можуть розповісти багато цікавого, допомагають пізнавати світ, дарують нам знання. По-друге, завдяки дружбі з ними ми стаємо цікавими співрозмовниками. По-третє, вони вчать нас бути порядними, щирими, правильно жити. По-четверте, вони як справжні друзі прикладами застерігають своїх читачів від помилок. По-п’яте, світ без книги був би обмеженим і нудним, а люди самотніми.

Тому треба не забувати про книги, читати та берегти їх.

Казки дитинства назавжди увійшли в життя О. С. Пушкіна. Дивовижні оповідачки, Орина Родіонівна - нянечка - та Марія Олексіївна - бабуся (мати матері), перелили в душу дитини свою любов до давнього світу казкової мрії.

Ставши дорослою людиною, відчувши в собі талант творця, Олександр Сергійович Пушкін із захопленням працював над створенням власних казок, використовуючи народні сюжети та мотиви, творчо їх переробляючи, наповнюючи новим змістом. (Звертається увага на портрет Пушкіна роботи Тропініна або Крамського.) Звернувшись до казки, великий поет прагнув показати в ідеальній художній формі своє уявлення про добро і зло, про мрію, про високе й нице, про щирість та підступність, про заздрість і безкорисливість, про любов і ненависть. Адже всі ці поняття з найдавніших часів хвилюють людську душу.