kseshkaShkolnikova
20.04.2023 21:14

"Я мить чудову памятаю" Аналіз твору.

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
natakubkina78
24.01.2020 11:13

во внешней политике ярослав, как и его отец, больше надеялся на дипломатию, чем на оружие. он сумел обеспечить для киевской руси признание и высокий авторитет среди прочих европейских держав. в ту пору главным путем «евроинтеграции» были династические браки. и лидеры европейских государств были весьма не прочь породниться с ярославом. на его сестре доброгневе был женат польский князь казимир; сын ярослава изяслав взял в жены сестру казимира, другой сын – всеволод – был женат на греческой царевне, еще двое его сыновей – на княжнах. норвежский король гаральд заключил брачный союз с дочерью ярослава елизаветой, венгерский король андрей – с его дочерью анастасией, французский король генрих i был женат на третьей дочери – анне ярославне. сам же ярослав взял в жены ингигерду (в православии – ирину) , дочь норвежского короля олафа.

во внутренней политике период правления ярослава мудрого ознаменовался расцветом «стольного града» киева и укреплением и культурных связей между отдельными частями государства. великий князь упорядочил правовые обычаи руси и начал, выражаясь современным языком, борьбу с правовым нигилизмом. при ярославе возник первый свод узаконений, регулировавший отношения внутри княжеских владений, названный « правдой» . «устав ярослава» , или древнейшая « правда» , был дан новгороду в 1016 г. он был основан на старых традициях, устном «законе » , который упоминался еще в договорах руси с византией. фактически это был первый письменный сводный кодекс – уголовный, гражданский и административный. первый писаный закон касался прежде всего вопросов общественного порядка, защищал людей от насилия, бесчинств, драк, которые были нередки в ту эпоху даже в самом изысканном обществе. конечно, документ был несовершенен. в нем, например, было предусмотрено наказание за удар чашей или рогом, а за повреждение бороды оппонента назначалось наказание, равное штрафу за

0,0(0 оценок)
Ответ:
badoo40
14.08.2020 05:22
Думи — жанр української народної поетичної творчості. Виникнення думи відносять приблизно до середини 15 ст. Поява думи була пов'язана з розгортанням героїчної боротьби української народу проти татарсько-турецьких, а потім польсько-шляхетських загарбників. Думи відіграли значну роль у боротьбі українського народу за соціальне й національне визволення. Думи характеризуються відсутністю строф, дієслівним римуванням, імпровізаційністю, їм властиві стала композиція, розгорнутий сюжет, повільна епічна розповідь, постійні епітети тощо. Виконують думи переважно професійні народні співці — кобзарі чи бандуристи мелодійною декламацією-речитативом, під акомпанемент кобзи, бандури, рідше ліри. Корінням думи сягають періоду Київської Русі, її героїчного епосу. Думи тісно пов'язані з іншими жанрами українського фольклору — історичними піснями, голосіннями, казками тощо. Найдавніша згадка про виконання думи належить до 16 ст. Про думи повідомляє польський історик-хроніст С. Сарницький. Перший запис думи («Козак Голота») — відноситься до кінця 17 ст. Відомо понад 50 сюжетів думи у більш як 300 варіантах. До найдавніших належать думи про боротьбу українського народу проти татарсько-турецьких загарбників: «Козак Голота», «Самійло Кішка», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів із города Азова, з турецької неволі» та ін. У думах цього циклу народ створив образи колективного героя-борця, захисника рідної землі. До думи періоду визвольної війни 1648—54 належать «Хмельницький та Барабаш», «Перемога корсунська», «Білоцерківський мир і нове повстання проти польської шляхти», «Богдан Хмельницький і Василій Молдавський (Похід в Молдавію)» та ін. У них реалістично змальовано перемоги українського народу над польсько-шляхетськими військами, створено образи запорізьких козаків, оспівано мужність селянсько-козацьких військ, їхніх полководців — Б. Хмельницького, М. Кривоноса, І. Богуна, Д. Нечая та ін. У думах відображено соціальну нерівність, класове розшарування українського суспільства. Поширеними були думи про класову боротьбу («Козак нетяга Фесько Ганжа Андибер»), на соціально-побутові теми («Козацьке життя» та ін.). Серед виконавців думи — плеяда талановитих кобзарів: О. Вересай, М. Кравченко, А. Шут, П. Носач, Т. Пархоменко, П. Ткаченко, Ф. Кушнерик, І. Кучугура-Кучеренко, Є. Мовчан та багато ін. Інтенсивне записування й видання думи припадає на 19 ст. Українські думи вперше опублікував М. Цертелєв («Опыт собрания старинных малороссийских песней». СПБ, 1819). Визначне місце в записуванні, виданні й дослідженні думи посідають М. Максимович, М. Костомаров, І. Срезневський, П. Житецький, I. Франко, М. Лисенко. Ідеї, сюжети, образи, деякі поетичні особливості думи використано в творах К. Рилєєва, М. Гоголя, Т. Шевченка, М. Старицького, М. Рильського, П. Тичини, П. Панча.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота