А справді, кому й що доведеш? Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й подалі прикидатися сіреньким та поківненьким.
До того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування.
Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди - в цім було щось принизливе.
Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинуться скореним, лишившист у душі вільним, аніж бути скореним насправжки.
Взагалі він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. Ніби цим чогось досягне, крім батога.
