Твір "Самопожертва Климка як приклад великої душі"

Людина, яка прагне знань, відчуває постійну потребу в їх поповненні. Чим більше вона пізнає, тим більше їй хочеться знати. Бо нові поняття, факти, ідеї розширюють коло інтересів, відкривають привабливі обрії ще не пізнаного. Не може приносити радість жодна справа, якщо ми не вміємо її виконувати. Тож треба наполегливо вчитися, щоб після тривалої навчальної праці відчувати ве­лике задоволення. Адже навчання дає пізнання, вміння і навички. Не треба боятись помилятися. Вміння вчитися на помилках — ключ до успіху.Щоб знайти своє покликання, справу всього життя, треба вчитися. Знання потрібні, щоб здобути професію. Про це треба замислитися вже в шостому класі. Безталанних людей немає. Є люди, що займаються не своєю справою. Найбільших успіхів людина досягає тоді, коли її здібності і схильності вчасно виявлені і розвинуті. Щоб вибрати професію, потрібно знати свої індивідуальні здібності. Школа повинна до учням обрати майбутню професію. Але багато залежить і від самих учнів. У кожного є улюблені навчальні дисципліни і ті, які здаються нам нудними і нецікавими. Хоча, на мою думку, нецікавих предметів немає. І якщо почати краще готуватися до «нецікавих» уроків, то незабаром вони стануть улюбленими. Знання додають упевненості у своїх силах, а це вже перший крок до успіху в житті.

Як же врятувати Мону Лізу? Більшість мистецтвознавців вважає, що в образі красивої жінки художник хотів показати саму Природу. Якщо так, то треба рятувати саме її. Зробити це можна, посиливши екологічний захист нашої планети, оберігаючи природу, як не дивно, від самих людей. Зробити свій внесок у цю «дорослу» справу можуть і діти: достатньо не смітити навколо себе, не знищувати квіти та дерева, не знущатися над тваринами, захищати їх.
Ніколи не кине на землю трамвайний квиток чи обгортку від цукерки добре вихована людина. Їй не треба замислюватися про забруднення навколишнього середовища — вона це робить за звичкою. А тим, для кого стало звичкою забруднювати довкілля, ображати людей, віддавати перевагу матеріальним цінностям, потрібно подумати про духовне самовдосконалення. Тільки людині притаманна любов до прекрасного. Милуючись красивим краєвидом, слухаючи чудову мелодію, ми переживаємо почуття, які дозволяють душі здригнутися, зрадіти, очиститися від усілякого «цивілізаційного мулу». Якщо для нас це буде неважливим, ми станемо «глухими», байдужими до людської радості й горя, до долі планети й усього живого на ній.