6.Приго́дницький рома́н (фр. roman d'aventures) — роман, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується їхнім несподіваним поворотом, великою динамікою розгортання.
Приго́дницький рома́н (фр. roman d'aventures) — роман, сюжет якого насичений незвичайними подіями й характеризується їхнім несподіваним поворотом, великою динамікою розгортання.Для пригодницького роману характерні мотиви викрадення й переслідування, атмосфера таємничості й загадковості, ситуації припущення й розгадування. Одним із перших таких творів були «морські» романи Дж.-Ф. Купера й Ф. Марієтта, історико-пригодницькі О. Дюма-батька, соціально-пригодницькі Ежена Сю. Пригодницький роман має типологічні подібності з фантастичним романом та науково-фантастичним (Жуль Верн, О. Толстой), детективним і політичним (Л.-А. Буссенар, Л. Жаколіо, Ю. Семенов).
7.Небо голубе,
Небо голубе,Вода хлюпоче –
Небо голубе,Вода хлюпоче –Риба пливе.
Небо голубе,Вода хлюпоче –Риба пливе.Впаде сніг -
Небо голубе,Вода хлюпоче –Риба пливе.Впаде сніг -залишиться слід,
Небо голубе,Вода хлюпоче –Риба пливе.Впаде сніг -залишиться слід,заскриплять двері.
Небо голубе,Вода хлюпоче –Риба пливе.Впаде сніг -залишиться слід,заскриплять двері.Спить собака.
Небо голубе,Вода хлюпоче –Риба пливе.Впаде сніг -залишиться слід,заскриплять двері.Спить собака.Різкий дзвін.
Небо голубе,Вода хлюпоче –Риба пливе.Впаде сніг -залишиться слід,заскриплять двері.Спить собака.Різкий дзвін.Зелений лист.
Небо голубе,Вода хлюпоче –Риба пливе.Впаде сніг -залишиться слід,заскриплять двері.Спить собака.Різкий дзвін.Зелений лист.Ворота заскрипіли -
Небо голубе,Вода хлюпоче –Риба пливе.Впаде сніг -залишиться слід,заскриплять двері.Спить собака.Різкий дзвін.Зелений лист.Ворота заскрипіли -на дворі зима.
Небо голубе,Вода хлюпоче –Риба пливе.Впаде сніг -залишиться слід,заскриплять двері.Спить собака.Різкий дзвін.Зелений лист.Ворота заскрипіли -на дворі зима.Синиці прилетіли.
Небо голубе,Вода хлюпоче –Риба пливе.Впаде сніг -залишиться слід,заскриплять двері.Спить собака.Різкий дзвін.Зелений лист.Ворота заскрипіли -на дворі зима.Синиці прилетіли.Повітря тихе.
Небо голубе,Вода хлюпоче –Риба пливе.Впаде сніг -залишиться слід,заскриплять двері.Спить собака.Різкий дзвін.Зелений лист.Ворота заскрипіли -на дворі зима.Синиці прилетіли.Повітря тихе.День сумний -
Небо голубе,Вода хлюпоче –Риба пливе.Впаде сніг -залишиться слід,заскриплять двері.Спить собака.Різкий дзвін.Зелений лист.Ворота заскрипіли -на дворі зима.Синиці прилетіли.Повітря тихе.День сумний -дерево зрізане.
Ха́йку (яп. 俳句, はいく) — жанр японської ліричної поезії, трирядковий неримований вірш на основі першої півстрофи танка, що складається з 17 складів (5-7-5) і відрізняється простотою поетичної мови, свободою викладу.
8."Езопова мова" — алегорична мова, де думка ніби зашифрована, не висловлюється прямо. Це "особлива система облудних засобів", до яких звертаються, коли не можна сказати про щось відкрито.
9.Наукова фантастика є жанром фантастики, який описує ситуації, невідомі в реальності, але ймовірні, пов'язані з певними теоріями і припущеннями в науці й техніці. Відповідно серед сюжетів наукової фантастики часто зустрічаються неможливі на даний час види польотів на інші планети, робототехніка, вірогідні, проте не відкриті позаземне життя, гіперпростір. Яскраві представники жанру в літературі: Іван Єфремов, Олександр Бєляєв, Айзек Азимов, Рей Бредбері, Артур Кларк.
Що таке щастя? Щось матеріальне, дорогоцінне чи, навпаки, звичайне і повсякденне? Мабуть, щастя — це мрія, що не має форми та матерії. Не завжди у нас успіх — щось конкретне, інколи ми розчаровуємось, бо те, про що мріємо виявляється химерним. Тому й дивним видається уявлення про щастя селян з казки О. Стороженка «Скарб». Вони вважали щасливою людину, яка все своє життя лежала на печі, відкривала рота, щоб лише попоїсти. Хибну думку породила заздрість, а вона, як відомо, присипляє здоровий глузд. Я вважаю, що не можна вважати щасливим того, хто залежить від випадкового щастя. Така залежність, мабуть, була і в Павлуся.
А якби він не знайшов дружини, яка б не тільки кохана його, а й була йому матір’ю, якби золоті монети не сипалися на нього просто і неба, якби… Тоді Павлуся навряд чи вважали б щасливим, яким він, власне, і не був. Уявіть собі, що у вас немає друзів, з якими можна було б безтурботно повторити; вам навіть нічого згадати, бо ви не висовували носа далі своєї хатини, відчуття кохання до вас теж ніколи не прийде, бо для того, щоб щось отримати, — треба щось віддати. А що віддав головний герой твору, за що йому таке щастя? Оже, Павлуша цінував, що має, і тому фортуна була уважною до нього? Є люди, які працюють ледь не цілодобово, недосипають і недоїдають, але вважають себе щасливими, тому що Бог подарував їм кусень хліба. Хлопець дивується, чому його дівчина зраділа оберемку волошок.
«Це ж не троянди», — подумає ній. А дівчина закохана, бажана, тому й щаслива.Так що ж може зробити нас щасливими? У багатьох в уяві виникають різні рази: гроші, дружина-красуня, прибуткова робота, кар’єра, чарівні дітки-янголятка… Лише потім ми згадуємо про моральні цінності, про радість, турботу, любов… Про всі ті речі, що запалюють вогник в наших очах, дарують спокій люблячому серцю.
Безумовно, щастя вимірюється не в доларах, а в моментах, коли на душі так добре, що виростають крила. Ми самі є його творцями. Тому, якщо хочеш бути щасливим — будь!
