Князь люботинський куняв у кріслі, заколисаний мушиним дзижчанням, у сни занурений, наче у мутну, теплу воду, і снилися йому війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених. Були це особливі сни, бо з’являлися вони лише в полудень, а вночі ніколи…». Князь «оголосив по всьому князівству наказ, щоб ані одна душа не важилася в полудень потривожити його супокій» «Жоден володар ніколи не змириться з тим, щоб на його землях жило якесь чудовисько. І дарма — чинить воно руйнації чи так от, як ти, книги почитує, — мусить бути убите». Князь так плекав сни про «війни, переможні походи, руїни здобутих фортець, довгі вервечки полонених» «Спокій і затишок запанували в князівстві, і полудень став богом, якому хоч і молилися, проте жертву приносили зовсім маленьку, майже непомітну жертву, а в нагороду здобули нудьгу, котра, мов іржа меч, пороз’їдала душі люботинців, а що ті одвикли боронитися, запанувала вона безроздільно, викликаючи неймовірну лінь та розмореність. Здавалося, всі люботинці тільки для того й живуть, щоб виспатись, і якщо не закинули вони ще своїх ремесел та господарок, то тільки тому, що, не забезпечивши здорової їжі, не мали вони й здорового сну». «Раніше князь утримував невелике військо, та, оскільки не було війн і воно влітало йому в дзвінкий гріш, розпустив його» «Ти диви! Господи, чим я віддячу тобі за ласку твою? – вклякнув під образами й а як устав з колін, то радість світилася в його очах, а плечі розправилися, наче й не згорблювалися ніколи. Так і оголосіть: хто переможе дракона – пошлюбить князівну і сяде на престолі. Бій з драконом – святе діло. Тут народ валом повалить. Проти цього лицарі не встоять. Я впевнений, що вони тільки-но цюю вість зачують, враз усі бенкети закинуть, за мечі візьмуться та жирок позганяють.»
21 століття – ера інновацій. Сучасність заповнили надзвичайні пристрої, про які сто років тому ніхто навіть і подумати не міг – гаджети: смартфони, айфони, айпади, планшети, бездротові навушники, електронні книги і подібне. Та що там сто, навіть двадцять років назад про такі пристрої ніхто не чув! А зараз вони з нами на кожному кроці нашого життя. Гаджети – це завжди хороший подарунок рідним, хороша можливість провести добре час, величезна кількість можливостей в одному девайсі. Безсумнівно вони мають величезну кількість переваг: спілкування з людьми за до соціальних мереж, месенджерів і звичайного телефонного дзвінка, постійний доступ до інтернету, розважальні програми (перегляд фільмів, прослуховування музики, читання книг), можливість робити фото і знімати відео – тобто все те, на що років двадцять назад треба було декілька пристоїв: фотоапарат, плеєр, стільниковий телефон. Але гаджети стали витісняти реальне життя! У 21 столітті ледь не кожен малюк знає як зайти в якусь гру на татовому планшеті, школяр не відлипає від смартфону, підлітки “живуть” в соціальних мережах, дорослі обирають спілкування онлайн замість реальної зустрічі. Це не може не тривожити. Надмірна кількість перебування людей в віртуальному світі призводить до того, що вони не хочуть, а у випадку з дітьми і підлітками, часто вже і не можуть будувати спілкування в реальному житті. Втрачаються основи комунікаціі – найнеобхіднішого для побудови суспільства! Вчені б’ють на сполох – так далі тривати не може! В Китаї навіть почали створювати санаторії, де люди відпочивають від соціальних мереж і своїх гаджетів. На смартфонах з’явились додатки, які фіксують кількість проведеного часу онлайн. Все більше статей в інтернеті можна зустріти на тему детоксу (відпочинку) від соціальних мереж. Нарешті люди схаменулись! За якесь двадцятиріччя людство загрузло в трясовині віртуального світу і тепер потрохи почало вибиратись. Звичайно, технології не перестають дивувати і розвиватись з надзвичайною швидкістю, але не потрібно забувати про реальне життя! Лучшее термобелье обеспечит теплом и комфортом! Варто частіше відкладати свої гаджети на полиці і проводити час з рідними, на лоні природи чи і в шумному мегаполісі. Головне – тут і зараз! Не гати за всім через екран смартфону, а робити це власними очима. Частіше вслухатись в звуки навколишнього, а не тільки кайфувати під біти на Ютубі. Потрібно жити реально, а не віртуально!
Объяснение:
