Квітка-Основ'яненко почав писати українською мовою в роки миколаївського гніту,
коли реакційними колами заперечувалася сама можливість створення української літератури.
Саме втой час Квітка проявив себе захисником рідної мови й літератури не тільки від чужих недругів, а й від «своїх» невір.За свідченнями письменника: повість «Маруся» була написана з метою довести зрілість і досконалість рідної мови, розчулити читача; «Захищаючи якось достоїнство мови малороссийского,я сказав, що міг би змусити оповіданням своїм плакати, - не повірили, я написав «Марусю».
Нещодавноя прочитав повість М.Стельмаха"Гуси-лебеді летять".У повісті розповідається про дитинство самого письменника.
Михайлик, на перший погляд, здається звичайною дитиною: він пасе конячину,збирає гриби, допомагає батькам по господарству.Але він зростає серед прекрасної природи. Михайлик - бешкетник і доброзичливий, добрий, чемний, кмітливий.
Михайлик був одягнений бідно "Губи в нього товсті, капшучисті", "обстриженого, накупаного і задягненого в нову сорочку і штанці"
Михайлик - це талановита дитина. Із задоволенням і успіхом учиться в школі. Він перечитав усі книжки, які були в хаті. В школі береться до написання п"єси.
Він справжній товариш. Найкращим другом є люба. Михайлик уміє дорожити цією дружбою, він ніколи не образить Люби, не дасть її скривдити. Він любить і поважає свою сім"ю. Саме мати навчила його любити природу. З любов"ю і теплотою згадує свого дідуся й бабусю.
Михайлик любить красу природи, батьків, школу. Він є хорошим прикладом для нас всіх.
