Складіть діалог дискусійного характеру (8-10 реплік) 1. Чи повинні урокт фізкультури бути обов'язковим для учнів?
2.Чи потрібні у восьмому класі уроки етики?
3.Чи повинні учні прибирати шкільне подвір'я
(Выбрать одно)

«Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі... ». «А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобкаЛюблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».«Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим».«Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха... І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».«Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники...»«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».Мар’яна —> Михайлику: «І вчися...та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»

Зрадити в житті державу - злочин, а людину можна?
Як на мене, зрада завжди буде зрадою, тобто, якщо хтось є зрадником, то такій людині не слід довіряти. І неважливо, чи зрадив він людину або свою державу: якщо людина здатна на зраду, то вона є "гнилою" у будь-якому разі. 
Як на мене, єдина різниця полягає у тому, що державна зрада - це злочин, який суворо карається законом, що прописано у Конституції. Зрада ж людини - це поганий вчинок, за який не посадять до в'язниці, але від цього цей вчинок не стає менш огидним. 
Коли одна людина зраджує іншу - вона нібито відміняє, закреслює все те, що поєднувало її з цією людиною. Продовжувати будь-які стосунки зі зрадником - це ризикувати бути зрадженим знов і знов. Як на мене, зрада не буває дрібною або неважливою. Не можна бути трошки зрадником. В таких випадках зазвичай кажуть, що жінка не можна бути "трохи вагітною". Так і зі зрадою: або зрадив, або ні. Третього, як кажуть, не надано. Таким чином, будь-яка зрада, як держави, так і людини - це огидне явище.