Цим планом опис s, noneредньо і не реализира
Орlентовій план тору
бішності одини
3. Все
5. Маневская Осе
підказка
портретованої осо-
с автор вору обізнані із
совети про це
алое спирайтеся на​

Хтось каже, що щастя - ...
...це здоров’я, своє та близьких, та можливість давати і дбати про когось. Але ж багато хворих, які самі можливо без чиєїсь до не можуть зробити багато речей , скажуть, що вони щасливі і вчать радіти життю інших. В чому їх щастя ?
...можливо відчутті, що є хтось хто тебе любить і піклується.»Найбільше щастя в світі – впевненість в тому, що Тебе люблять. В. Гюго» Проте є люди у яких нема рідних та близьких, і вони не можуть впевнено сказати, що мають справжнього друга. Та й серед цих людей є щасливі. Вони також знаходять щастя.
...це гроші. Але хіба бідні – не щасливі? Вони звичайно не можуть собі дозволити багато того, що дозволяє собі багатий. Не пам’ятаю де почув таку фразу, що щастя не втому , щоб отримати того чого не маєш, а радіти з того що маєш. «Щастя не в тому, щоб робити завжди, що хочеш, а в тому, щоб завжди хотіти те, що робиш. Л. Толстой». 
Можна перелічити ще багато визначень, кожен щось би добавив своє, і за цитувати когось з філософів чи просто відомих особистостей. Та ця різноманітність визначення щастя показує, що ми не знаємо що це і воно нам не знайоме. Знайдуться ті хто заперечить... і правильно, ми ж щось відчуваємо, напевне не одноразово переживали ту мить радості і піднесення, яка є одиницею виміру щастя.
Щастя – це стан душі. Щастя - це коли виходиш на вулицю і не залежно від пори року і погоди для тебе весна, сонце... і в середині немов літають метелики. 
Якщо ви чуєте себе щасливим, не аналізуйте свого щастя. Це все одно, що обскубти пелюстки квітки, щоб краще бачити її красу. Хочеш бути щасливим, будь ним.

Чайка — це символ засмученої жінки, котра стала чайкою по смерті свого чоловіка. А також символ матері — України, яка породила діток своїх.

Чайка скиглить літаючи,

Мов за дітьми плаче…

…………………………..

Не покриють Україну

Червоні жупани!

Обідрана, сиротою

Понад Дніпром плаче…

Багате символічне навантаження несе образ вітру у Т.Г.Шевченка — від страшного передчуття /”Реве та стогне...”, “Причинна”/ до трагічного фіналу.

Величезний і безкінечний степовий простір, вільний і безмежний, як козацька душа, представляє читачеві Т. Шевченко:

…вітер віє

На степу козачім.

На тім степу скрізь могили

Стоять та сумують…

Місяць — розповсюджений образ в українському фольклорі. Старовинний народний культ Місяця в епоху християнства природно увійшов у святкування Різдва — Щедрого вечора. Проте Місяць оспівується не тільки у різдвяних колядках, але й у веснянках.

Місяць — символ циклічного ритму часу; вічності; постійного оновлення; духовного аспекту світла у пітьмі; козака; батька:

…місяць сходить,

Як і перше сходив...

Для Т. Шевченка народна символіка — не поетичний прийом, а ґрунт, на якому виростає саме мистецтво. Тому не випадкове таке неймовірне згущення символів в одному творі.