Узручній для вас формі (тексту,плану,таблиці,схеми) запишіть у зошиті образи, створені в поезії Анатолія Мойсеєнко "Жовтень жовті жолуді" і у вірші Володимира Сосюри "Осінь". Поміркуйте , чого ми мижемо навчитиися в поетів.

Опис
"...в яснозеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами,розправляє руки і проводить долонею по очах."
Турботлива, добра.
"Не руш!Не руш!Не ріж!Не убивай!не точи! Се кров її. Не пий же крові з сестроньки моєї."Хоче кохати"...я часом заздрила на їх: так ніжно вони кохаються...а я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю;"Мавка закохана"Ох!...Зірка в серце впала"Як Мавка думає про Лукаша  "...ти сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав. відколи ми поєднались..."
Турботлива до природи "...не руш, коханий,воно ж сире, ти ж бачиш."
Мавка про їхнє кохання"...не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього вирослокохання наше! Той цвіт від папороті чарівніший - він скарби творить, а не відкриває. У мене мов зродилось друге серце, як я його пізнала. В ту хвилину огнисте диво сталось..."
Ревнує Лукаша до Килини  "...Лукашу,нехай ся жінка більше не приходить,- я не люблю її:вона лукава як видра."
Мавка отримує душу   "...ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос." 

Для становлення людської особистості велику роль відіграє знання свого минулого та ставлення до нього. Пишатися своїм минулим, перейматися його проблемами, продовжувати справу своїх пращурів чи, навпаки, соромитися, мовчати про нього як про невиліковну спадкову хворобу - ось питання, на які має відповідати історичний твір. Бо через кілька століть новонароджений Положишило може й не дізнатися про долю свого пращура чи, дізнавшись, засоромитися або не зрозуміти тих болей і радощів, якими жило минуле, а народ без минулого, ніби дерево без коріння, - легка здобич для невсипущого Зла.

Объяснение: