Без дядька Лева порушується рівновага у взаєминах лісових мешканців і поселенців. Мавка гірко оплакує втрату цієї мудрої людини: «Ой як же плаче серце по тобі, / єдиний друже мій!». Образи дядька Лева й Мавки багато в чому споріднені — вони уособлюють духовну й душевну красу, прагнення до гармонії.
