Так, можна. Мирослава зростала духовно багатою і незалежною дівчиною. У Мирослави ніжне серце, але водночас вона — жінка-воїн, яка єдина з жінок брала участь у небезпечних ловах на дикого звіра - ведмедя, а також потрапивши у смертельну небезпеку, не розгубилася. У боротьбі тухольців з монголами Мирослава виявляє себе справжнім патріотом, мужнім, розумним, а також кмітливим воїном. Вчить тухольців робити смертоносну зброю — метавки, після чого вона сама бере участь у бою. Тому, її можна назвати героїчною постаттю без сумнівів.
В основі сюжету — невдалий похід руського новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році. «Слово» було написане в кінці XII століття, невдовзі після описуваної події, датується ж 1187 роком.
Перейняте мотивами слов'янської народної поезії з елементами язичницької міфології, за своєю художньою мовою та літературною значущістю «Слово» стоїть у ряді найбільших досягнень середньовічного епосу[2].
Похід Ігоря Святославича Новгород-Сіверського на половців (1185) — сепаратний похід сіверських князів проти половців, які перебували під враженням успіхів київських князів 1183—1184 років, який мав можливою метою повернення контролю над Тмутараканським князівством.
