Василь Чепіжний, винищував вовків, бо вони з’їли його козу. Йому за це навіть виписали премію і він придбав за неї мотоцикла. Головною метою мисливця стало вбивство старого вовка. Якось Чепіжний верхи на коні поїхав у ліс полювати на Сіроманця, вовк був дуже голодним і почув коня. Зрозумівши що на нього готують засідку, Вовк слідує за ними. Загнавши мисливця по шию в озеро вовк сидів на березі до ранку. Повернувшись в село, Чепіжний оголосив полювання на вовка і навіть виділив для цього гвинтокрил. Помста.
У комедії “Сто тисяч” І. Карпенко-Карий висміює хазяїв, для яких багатство стало метою всього життя, а не засобом для існування. Такі люди ладні продати все на світі, навіть щастя власних дітей, аби тільки збільшувати маєтки. Ганяючись за прибутками, Герасим Калитка стає жертвою шахраїв, що грають на його жадобі та отримують від цього великий визиск.
Тема “Сто тисяч”: зображення життя селянства в пореформені часи, суспільні явища, що мали місце в 80–90 роках XIX століття.
Ідея “Сто тисяч”: викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи, духовної обмеженості, а також згубного впливу грошей на вихідців із народу (Бонавентура, Савка).
Основна думка: автор бичує сатирою страшною всіх і сміхом крізь сльози сміється над пороками і змушує людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків. «Буде здоров’я, будуть і гроші…»
