Про малого Михайлика
Объяснение:
Образ Михайлика розкривається різними засобами: тут використовується і самохарактеристика і розповідь інших про вчинки Михайлика, про ставлення до нього батьків, дядька Себастіяна тощо. Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем’яна, любимої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші... Світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою.Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята. Михайлик — талановитий хлопець.Ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. Спочатку Михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів написати п’єсу. Гумористичні сцени весь час перемежовуються з ліричними. Вони пропускаються крізь світосприймання хлопчика. У Михайлика можна багато чого повчитися: селянської ґрунтовності, природної, від батька-матері засвоювання мудрості, щирості й відкритості, усього того, що протистоїть «хворобі віку» — холодноокості. Стельмахів Михайлик налаштований на казкове сприйняття світу, це поетична душа, яку «видіння казки» не раз бере на свої крила.
Объяснение:
Все життя ми боремося між добром і злом. У більшості випадків перемагає добро, так як його в світі більше.
Від народження ми всі добрі, це з часом накопичуються різні образи, серце замерзає від повсякденного, нелегкого побуту. Але в оточенні добрих людей, ми починаємо відтавати, вчимося протистояти жорстокій реальності. З народження ми пізнаємо, що погано, а що добре. Один ще в дитинстві зрозуміє, що за добро треба платити тим же, а інший все життя проживе і не зрозуміє простої істини. Поняття і прояв доброти кожен розуміє по-різному. Де добро цінується і бережеться, там воно зберігається, накопичується і примножується.
Бути добрим – з розумінням стався до оточуючих, рахуйся і поважай думку інших. У нашому світі це не завжди вдається легко. І часто добрій людині доводиться важко, тому що вона звикла дарувати людям ласку і турботу, а не робити всякі гидоти. З доброю людиною приємно дружити, спілкуватися, вони притягують до себе інших. Не впускайте можливості, щоб зробити що-небудь хороше. Усвідомлення того, що ти зробив комусь добро, вже робить тебе добрішим.
Добра людина не злиться, не вміє ненавидіти людей, намагається у всьому бачити тільки хороше. Допомагає ближнього без будь-якої користі. Не варто звертати увагу, як поводяться інші з тобою, кожен відповідає сам за свої вчинки. Головне, як поступиш ти, в тій чи іншій ситуації.
Доброта нікому не шкодить. У добрих людей багато друзів, до яких вони можуть при потребі звернеться за до .
Будь до людей трішки добрішим
Тобі піднесеться це у стократ.
Світ навколо стане веселішим,
А ти душею станеш враз багач.
Робіть маленькі вчинки: до іть безпорадній бабусі перейти дорогу в галасливому місті, відженіть гавкаючого собаку від малої дитини. Будь-яка зроблена дрібниця для когось – цілий подвиг...
