"Степ що далі, то все кращав. Тоді увесь наш південь, увесь той простір аж до самого Чорного моря був неторканою зеленою пустелею. Ніколи плуг не переходив
незмірними хвилями диких рослин. Самі лише коні, ховаючись у них, мов у лісі,
витолочували їх. Нічого в природі не могло бути кращого за степ. Уся поверхня
землі була немов зелено-золотий океан, по якому бризнули мільйони різнобарвних
квіток. Крізь тонкі та високі стебла трави пробивалися блакитні, сині й фіялкові
волошки; жовтий дрок стримів своєю пірамідальною верхівкою; біла кашка своїми
шапками-парасольками рябіла на поверхні; занесений бо-зна звідки колос пшениці
наливався в гущавині." Прийом, використаний в уривку - а) портрет, б) пейзаж, в) інтер'єр, г)деталь​

Объяснение:

1.Однокласники: Сергій Стеценко і Дмитро Омельчук, Генка Биструшкін та інші діти: Юрко, Люська, Вітька з Вовкою.

Оповідач – Сергій.

В'ячеслав Денисюк – Славко.

Ірина Василівна – вожата у таборі,

фізкультурний організатор – Сергій Анатолійович.

Олександр Миколайович – начальник табору.

2. Митько, щоб виграти конкурс, вирішив схитрувати. Він запропонував Сергію ввечері кинути у воду приманку, щоб на ранок риба краще ловилася. Виграв у конкурсі Славко

3. Він вважав що Славко мамин синочок, тюхтій, боягуз.

4.Микита

5.

Микита написав батькам (щоб ті не приїждали до нього), що в таборі епідемія ящура і весь навколишній район на карантині. Проте наступного дня примчали його батьки, їхній знайомий професор-епідеміолог і тітка із Міністерства Охорони Здоров'я

6.

Сергій не підставив йому стілець, через запуск ракети, і той впав на підлогу. Але лежачи на землі він продовжував грати.

Відповідь:

якщо питання по творі Н.Бічуї "Шпага Славка Беркути"

То в житті Славка і його сім"ї був епізод, коли літак, на якому вилетів його батько, не повернувся. Кілька днів Славко з мамою провели в тривожному чеканні, а потім прийшла звістка, що татів літак здійнив вимушена посадку, рація зіпсувалася, тому не було зв"язку і під час цієї посадки загинув другий пілот - напарник батька. Льотчики підозрювали, що аварія сталася через халатність механіка Комарина.

Саме після цієї історії і відбулася серйозна  розмова Славка з батьком, під час якої той йому розказав про "максимальне навантаження"

Пояснення:

Крізь тріск і шипіння почувся мамин голос:

— Знайшлися, синку! Вимушена посадка. Рація зіпсувалася, не було зв’язку. Тільки ти не хвилюйся… Ти не хвилюйся, я тобі ска…

— Тато?! Мамо!

— Ні, не тато… Другий пілот…

Запаливши сигарету, батько якусь мить думав, що сказати.

— Бачиш, сину… Ти чув про максимальне навантаження? У цього, — тато кивнув на сті-лець, де сидів перед тим Комарин, — у цього максимум дуже незначний. Максимальне наван-таження — справа немаловажна. Це вимір характеру і людських сил… Пхинькає він, як немо-вля, ходить п’яний і всіх запевняє — не винен. Боїться, слимак поганий! Відповідальності бо-їться, а не того, що людина… Так, синку, максимальне навантаження — така штука… Ну, я піду мамі назустріч. А ти чаю приготуй. Міцного. їй треба буде гарячого міцного чаю.