ответьте надо) Контрольна тестова робота
Творчість Олекси Стороженка, Богдана Лепкого, Ліни Костенко, Василя Симоненка

1. Як ставилася мати до сина Павлуся «Скарб»?

А повчала на кожному кроці
Б надмірно любила і пестила
В добре, всьому вчила його
Г виховувала, як гарного господаря

2. Чому рано померла Павлусева мати?

А впала в ополонку, йдучи через річку
Б через мед, який шукала у фугу для Павлуся
В була старенька, занедужала та й вмерла
Г стався нещасний випадок, коли їздила по дрова

3. Яке було прізвисько в Павлуся?

А Лежибок
Б Лежень
В Ледащо
Г Сонько

4. Про що роздумує автор наприкінці твору?

А Що таке земні скарби?
Б Як склалося життя Павлуся?
В Як склалося життя наймитів?
Г Що таке щастя?

5. Своє помешкання мишка вважала:

а) не розкішним, але безпечним;
б) не зручним, але теплим;
в) не великим, але комфортним.

6. Мишка вибігала зі своєї нори, щоб...

а) подивитися на світ;
б) знайти їжу для своїх діточок;
в) до своїм сестрам із міста.

7. «Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися... як люди»:
а) заздрити; б) брехати; в) злословити.

8. Побачивши чайку, лірична героїня здивувалася тим, що пташина:

а) самотньо плила на крижині;
б) не встигла відлетіти у вирій;
в) не змогла спіймати рибу.

9. Той край є найкращим для поетеси, де:

а) виросли у неї крила;

б) найкращі люди;
в) відбулося багато історичних подій.

10. У чому звинуватили Анну?

а) у крадіжці;
б) у тому, що літала на мітлі й згасила зірку;
в) у виготовленні кольорових мишей.

11. Що було матеріалом для виготовлення мишей?
а) фарби; б) жовті й сухі листочки; в) кольоровий пластилін.

12. Мати не пускала до хати гойдати колиску:
а) досаду; б) смуток; в) лихо.

13. Лебеді панували в хаті на стіні:
а) під час темряви; б) у будь-який час; в) тільки у дощову погоду.

14. Коли син виросте, то він:
а) вирушить у дорогу; б) відремонтує батьківську хату; в) змайструє млин.

15 .Мавки чорноброві чекатимуть від дорослого хлопця:

а) ніжності й любові;

б) уваги і грошей;
в) багато позитивних емоцій
.16.Звертаючись до читача, В. Симоненко в кожній людині вбачає: а) індивідуальність; б) вміння писати поезії; в) прагнення матеріально збагатитися.

17.У людини єдина (за поезією В. Симоненка):
а) думка; б) усмішка і мука; в) радість.

18.Люди, на думку поета, бувають:
а) щасливі і нещасливі; б) добрі і злі; в) вимогливі і жорстокі.​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
vikkkki1
17.12.2021 07:27
Калитка на перший погляд любить землю і навіть називає її святою земелькою.Але для нього земля є засобом збагачення.Власницька любов до землі,думаю не приносить йому радості,а примушує думати лише про гроші та збагачення.Герасим працьовита людина,але бажання збагатитися зробили його обмеженим і ненаситним.Він працює зранку до вечора сам і примушує працювати свою дружину Параску і сина Романа.Заради достатку він готовий пожертвувати коханням і щастям Романа та Мотрі.Посватати дівчину він обіцяє для того ,щоб вона краще працювала.
0,0(0 оценок)
Ответ:
natilis
11.04.2023 21:05
Головний герой цієї повісті — Гуллівер. Він народився в сім'ї небагатого вельможі, що мав маєток у Нотгінгемпширі. На чотирнадцятому році його віддали до коледжу в Кембріджі. Але у батька не стало коштів тримати його там довше, ніж три роки. 

Потім Гуллівер провчився чотири роки у видатного лондонського хірурга містера Бетса і став лікарем. Гроші, які надсилав йому батько, він витрачав на книги з мореплавства та пов'язаних із ним галузей математики, бо мріяв стати мандрівником. Згодом Лемюель два роки і сім місяців вивчав природознавство у Лейденському університеті в Голландії. 

За рекомендацією містера Бетса, Гуллівер найнявся лікарем на корабель "Ластівка" і проплавав на ньому три з половиною роки, побувавши у країнах Східного Середземномор'я. 

Після плавання, за порадою друзів, він одружився з Мері Берген — дочкою власника панчішної крамниці Ермунда Бертона. Щоб поліпшити матеріальне становище сім'ї, Гуллівер вирушає у плавання на кораблі "Антилопа" в Ост-Індію. Тоді йому було приблизно 30—33 роки. 

На мою думку, Гуллівер мав приємну зовнішність. Він середній на зріст, зі стрункою постаттю, каштановим волоссям, гострими рисами обличчя. 

З твору видно, що Гуллівер мав позитивні риси характеру. Автор відзначає його людяність: "... (Гуллівер) рішуче відмовився бути знаряддям закріпачення вільного та відважного народу...", підкреслює сміливість: "Поки я порався з цим, вороги пускали тисячі стріл, і багато з них впивалися мені в руки та обличчя, завдаючи пекучого болю й заважаючи мені працювати..." 

Допитливість Гуллівера простежується упродовж усього твору: ".-а буваючи на березі, приглядався до побуту і звичаїв людей і водночас вивчав чужоземні мови..." Цьому герою притаманні такі риси як витривалість ("Перше речення, яке я вивчив, було прохання повернути мені волю. ...імператор відповідав, що це справа часу, що розв'язати її він може тільки у згоді з радою...") і великодушність ("...Полковник наказав схопити шістьох заводіяк... і віддати зв'язаних мені до рук я перерізав ножем нитки, якими він був зв'язаний і обережно спустив його на землю..."). 

Розум та винахідливість багато разів допомагали Гулліверу під час цієї мандрівки: "...за три тижні я зробив великі успіхи у вивченні їхньої мови..."; "...умисно не підходив до берега, щоб мене не помітили з якогось ворожого корабля..."; "...Я сплів канат удвоє, щоб зробити його міцнішим і з тією ж метою поскручував залізні бруси втроє..." 

Гуллівер з добротою та повагою ставився до інших. Він чемно поводився, коли був у полоні заслужив цим прихильність імператора Ліліпутії і симпатію більшості його підданих, хоч і міг би звільнитися та знищити цю державу і її маленьких людей. 

Крім того, він погодився на всі умови звільнення, незважаючи на те, що деякі з них були не такі, як йому здавалося, почесні. Гуллівер запобіг нападу на Ліліпутію ворожої держави Блефуску. 

Автор повісті зауважує, що Гуллівер мав добре виховання. І це підтверджується його мовою, розумною та культурною. 

Частина вельмож та міністрів Ліліпутії прихильно ставилася до Гуллівера, і коли обговорювався акт обвинувачення, вони не виступали проти Гуллівера. Тим часом Флімнап та Бол голам, вороги Гуллівера, що прагнули його знищиш, у спілці з деякими чиновниками обвинуватили його у державній зраді. 

Дж. Свіфт показав Гуллівера як гідну людину. Порівнюючи його з ліліпутами, автор висміював претензії на світове панування англійських монархів, їхніх міністрів та царедворців, несправедливість суспільного життя у всій Європі. 
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота