Установіть відповідність 1. Уособлення а) Прощай мій покою пускаюсь в море 2. Порівняння б)за громом громи гуркотять
3. Алітерація в) що рибка смик то серце тьох
4. Риторичне звертання г) Зо мною будеш жить,як брат живе з сестрою

Не забувайте про ввічливість. Звертайтеся належним чином з оточуючими вас людьми. Пам`ятайте, що вихованої людини видно по тому, як він спілкується з іншими членами суспільства, в якому він живе. Поруч з інтелігентною людиною деякі індивіди і самі починають вести себе краще.
Поважайте себе і оточуючих. Щоб залишатися людиною за будь-яких життєвих обставинах, важливо добре ставитися до себе. Коли людина цінує себе гідно, він не дозволить собі втрачати обличчя. Те ж саме стосується й інших людей. Якщо ви будете ставитися до них з повагою, то зможете розраховувати на аналогічне звернення з їхнього боку. А адже тактовність - перша умова цивілізованих відносин між членами суспільства.3Не втрачайте власну гідність. Якщо якийсь індивід провокує вас і намагається втягнути в якийсь скандал, що не вподібнюйтеся йому, що не опускайтеся до рівня хама. Пам`ятайте, що внутрішня сила проявляється не в агресії, а в умінні обійтися без її проявів. Повірте, якщо ви піддастеся чужому впливу і вийдете з себе, вам самим потім буде важко і соромно.
Намагайтеся зберігати спокій. Вчіться контролювати власні емоції. Придбайте звичку не йти на поводу у почуттів, а спочатку оцінити ситуацію. Можливо, після того, як ви усвідомлюєте, що відбувається, не варто того, щоб через це так засмучуватися, вам буде легше керувати собою. Використовуйте дихальну гімнастику, щоб заспокоїтися в потрібний момент.5Пам`ятайте про користь позитивного настрою. Намагайтеся концентруватися не так на негативних сторонах життя, а на її достоїнства. Найчастіше замислюйтесь про те, як прекрасна реальність, скільки всього хорошого у вас є, які чудові, люблячі і розуміють близькі люди є поруч з вами. Шукайте хороше у всьому, і вам буде простіше залишатися собою у важкій ситуації.
Зробіть свій вибір. Складіть власну систему цінностей. Визначтеся з тим, що для вас важливо в житті. Для людини, яка хоче бути щасливим, необхідний душевний комфорт. Якщо йти наперекір власним принципам і переконаннями заради швидкоплинного задоволення або наживи, неминучий конфлікт з власною совістю. Якщо не хочете цього, завжди залишайтеся вірні собі.
Рівняйтеся на кращих. Деякі люди дозволяють собі відступити від особистих правил тому, що бачать, як безпринципно і нечесно поводяться оточуючі. Якщо вже і брати когось за стандарт, то нехай це буде не індивід, що втратив людську подобу, а ваш кумир, який виявив силу волі, справедливість і твердість характеру. Надихайтеся біографіями великих людей. При виникненні проблеми морального вибору думайте, як би вчинив ваш ідеал.

Народився Микола Кіндратович Вороний у 1871 році на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область) у заможній сім'ї ремісників, яка зберігала українські традиції. Батько був виходець з селян, був онуком кріпака, який свого часу зумів записатися до міщанського стану. Зате мати була з роду відомих українських діячів культури, до яких належав Прокіп Колачинский, ректор Києво-Могилянської академії. Мати передала маленькому хлопчику в спадок палку любов до української культури, народними звичаями, повір'ями, до української казки, пісні, легенди, а також до Кобзаря. Дитинство Миколи пройшло на Слобожанщині. З 80-х років Вороний навчається в училищі. Тут він знаходить себе - зближується з народниками, читає заборонену літературу. Його літературні смаки віддаляються від підліткового захоплення творами Жюля Верна і Майна Ріда. Разом з народовольцем Ерастовым Вороний організовує «Українську громаду». Його відразу ж виключають з училища з забороною вступу в університет і проживання у великих містах. Тим не менш, Микола, не довго думаючи, виїхав до Відня, потім до Львова, де спокійно продовжує своє навчання. Там він знайомиться з Франком, і навіть допомагає йому у виданні газет «Громадський голос», «Радикал». Потім стає актором, спочатку в театрі Крапивницкого, згодом працює в трупах Саксаганського, Васильєва. І навіть як актор мандрує містами та селами України та Росії. І в ці часи не залишає літературна творчість.
В роки Громадянської війни Вороний виїхав за кордон. Тим не менш, він дуже переживає за долю України і в 1926 році повертається на Батьківщину. Здається, що все чудово, тим не менш, над поетом збираються чорні хмари. Знайшов він час повертатися! З-за доносів його виселяють з Києва, а потім засуджують на три роки сталінських таборів. Потім його доля невідома. Є свідчення, згідно яких Вороний ще довго перебував у в'язниці, а потім виїхав з Києва до Воронежа, де і помер в 1942 році. Але є інші факти: поет був розстріляний 7 червня 1938 року. Але повернемося до написання нашого твору. Звичайно, треба проаналізувати саму поему «Євшан-зілля». Вона нескладна для розуміння ідейно-образний зміст поеми лежить на поверхні. У цій поемі поет зачіпає проблему історичної пам'яті, уславлює борців і народних героїв, протестує проти національного і соціального гноблення.
Через весь ваш твір має пройти одна-єдина думка про історичну пам'ять народу, про зв'язок її з минулим, сучасним. Особиста доля Миколи Вороного ніби відбилася в легенді-алегории про «Євшан-зілля». У висновку твору ваші міркування треба пов'язати з сучасністю. І протягом твору не забувайте про власні думки і враження.