Тема: ліричний герой зізнається в любові до всього, що його оточує. Ідея: адьорість, оптимізм, бо природа і лір. герой- єдине ціле. Вірш має життестверджуючий пафос і в змалюванні єдності людини і природи перегукується з віршем О.Олеся " Чари ночі". Жанр-інтимно-філософсьа лірика. Римування перехресне Віршовий розмір- ямб чотиристопний. Метафори:даль ясніє, стоїть у глибині, вітер грає. Епітети: тремтячі зграї, пречиста надія, синя глибина. Порівняння: серце б*ється як в огні. Риторичні оклики: мені дозволить дух життя! Ходім! Інверсія:голубів тремтячі зграї. черкають неба береги. Анафора: кленусь; і-і-ї. Повтор(рефрен): черкають неба ереги.
Тема:човен-як символ піднесеної душі ліричного героя,його романтичної мрійливості і закоханості в навколишній світ
Ідея:показ глибини і незбагненності світу
Худ.зас.:звертання:Не спіши,не лети по сяйних світах,Мій малий ненадійний човне!
апогея:І над нами,й під нами горять світи.І внизу,і в горі глибини
епітети:срібний птах,ненадійний човне
порівняння:човне-як срібний птах
Мариністично-символічна поетична мініатюра.Композиційно складається с 2 строф.Жанр-класична любовна єлегія.
