Чому,Софійка закохалася у Вадима?Що в ньому її привабило

«…Замислена й трохи печальна. Сумота огортає її збляклі вуста, гусне в дрібних зморшках довкола очей». (Мати) · «…Лобик ще великий, вуха стирчать, і волосся прилизане, мов у дівчини». (Толя) · «…Судилася казкова доля: ходити у формі, курити «Казбек» і водити поїзди». (Ванька) · «…Сидить за масивним столом, спиною до вікна, обличчям до нас. Він, мабуть, невисокого зросту, бо над столом видно тільки його плечі й голову. …Скільки живу, не бачив такої блискучої лисини. Вона була схожа на облуплену крашанку». (Директор школи) · «Там такий задавака. Як учився в сільській школі, ще у сьомому класі, то в нього одного була справжнісінька портупея з великою мідною пряжкою». (Федько) · «…Ходила здебільшого в самій сорочці, так їй було жарко. Піт зрощував її кругле обличчя, і вона раз по раз витиралася рушником, мов після лазні». (Домна Данилівна) · «Ставив оцінки залежно від того, що ти одержав з іншого, попереднього предмета. Якщо «задовільно», то хоч проси, хоч моли, вищої оцінки не доб’єшся нізащо». (Вчитель фізики Юрій Сергійович) · «…Відвідував гурток планеристів. Він єдиний із восьмикласників піднімавсь у повітря…» (Василь Гаврильченко) · «Двері рипнули, і до класу ступила така молода, така гарна дівчина, що коли б ми зустріли її десь поза школою, то нізащо не повірили б, що вона вчителька». (Анжеліка Михайлівна) · «Дівчата за ним вмирали. Носилися як з писаною торбою, казали, що це єдиний хлопець, вартий їхньої уваги». (Кім) · «В неї був старечий надтріснутий голос, вона трохи сюсюкала, деформована постать її зовсім не пасувала до тих високих емоцій, про які йшлося в поезіях, але ми не помічали того нічого». (Марія Федорівна) · «Серед того неймовірного багатства походжав завжди заклопотаний, завжди трохи сердитий…— середнього зросту чоловік із сивим розпатланим волоссям і запаленими короткозорими очима». (Михайло Семенович)

Я  дуже часто уявляю собі подібне місто. Звичайно, це повинен бути місто без недоліківВін не обов'язково повинен бути багатим і насиченим офісами, ресторанами, супермаркетами, шикарними автомобілями й т.п. Немає. Головне повинні бути присутнім чистота, порядок, доглянутість, акуратність, вишуканість. Тоді людям буде не просто приємно перебувати на вулицях і в парках свого міста, це стане невід'ємною частиною їхнього життя. А підтримка чистоти в місті неодмінно стане змістом їхнього життя. І от тільки тоді, коли кожна людина почне піклуватися про порядок і чистоту, нашому місту, я впевнений, забезпечена вічна красаАле ідеальним місто не може вважатися тільки лише через зовнішній блиск. Адже місто це не тільки вулиці, будинку, і транспортні засоби, але й люди зі своїми внутрішнім миром. І цей внутрішній мир повинен бути так само прекрасний, як і той зовнішній, у якому вони повинні жити. Люди повинні бути добрими й чуйну, чималу й тактовну, щедру й милосердну, працьовиту й готовими в будьяку мінуту до ближньому, життєрадісними й привітними.


Саме ці якості однієї людини будуть сприяти підняттю морального духу й настрою іншого. І, таким чином, люди будуть радуватися життю й насолоджуватися нею, що зробить їх більше гуманними й оптимістично настроєними. До всього іншого для повного щастя кожній людині потрібна буде матеріальна забезпеченість, що уже повинне надати міське правлінняЯ хочу, щоб глава міста моєї мрії був людиною розуміючим, сумлінним, щоб він чесно виконував свої обов'язки, справедливо оцінював нелегку й непосильну працю робітників нашого міста. Так, саме таким я ( і не тільки я) хотів би бачити своє місто. Я розумію, що такого результату домогтися буде нелегко, але всетаки потрібно постаратися. А поки це місто фантазіяАле всетаки це моє місто, місто моєї мрії, що, я впевнений, у недалекому майбутньому перетвориться в реальність