З ким познайомилась софійка у Києві русалонька із 7 в​

Відповідь:

Природа: бузкове небо, рожеві, мов спалахи багать, крейдяні гори, жовтих воронів із жовтими горобцями впереміш (осіннє листя), Гори над степом удалині стояли білі, Над вершечками, жовтими й зеленими (про ліс поряд),  зеленісінька травиця ( у струмку), жовте листя, жовто-зелена тиша осені, жовта акація,  тиха червона пісню вечорову, око червоного сонця, «Червоно, підпливаючи рожевим надвечірнім мороком, заходило сонце», червоно-сумне і велике (про сонце), сині птиці (сполохано злетіли поряд), Низькі чорні хмари (повисли над ешелоном, яким Климко повертався додому), А восени встелятиме могилу червоним листям з усіх боків (так Климко думає про вишню, яку він хоче посадити на могилі дядька)

Про одяг і взуття: чорний черевик (про взуття солдата), жовті черевики (дід Бочонки), синій косоворотці (про одяг дід Бочонки), старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра (про одяг Климка), шкіряного картуза з білими молоточками (про картуз дядька Кирила), трояндова червона )сукня (цю святкову сукню продавала вчителька Климка), чорною хустиною (була запнута дівчина на базарі), у веселих червоних та зелених квітах, а темно-вишневі шовкові китиці ледь не торкалися землі (цю хустину дівчина на базарі продавала), Дядько Кирило, в білих напрасованих брюках, білих паруси нових черевиках і блакитній сорочці (так одягався дядько у вихідні і святкові дні, коли вони з Климком йшли на прогулянку)

Про станцію, будинки, предмети: великі різнобарвні квіти: червоне — маки, синє — волошки, жовте — соняхи (про нічні вогні станції), чорними боками (про паровоз), як довга чорна щука (про паровоз),  чорною кіптявою (вкриті стіни вагової зсередини і знадвору), червоні райдуги (про світло від «буржуйки»), вишневого кольору чавунної "буржуйки", тирса жовто-медова (нею хлопці посипали підлогу вагової),  чорні ночі (під час війни), чорну дучку карабінного дула (про зброю солдата), зеленкуваті галети (дав Климкові солдат), пухка біла нитковина (завжди була у скриньці дядька),  зв'язаних докупи білою ниткою (про цукерки), блідо-рожеву холодну серединку (про пізню завʼязь кавунчат), голубою тінню, «чорні, як-вугілля, картоплини», а серединка їх рожева, зелена будка (про хлібовозку), ставали більші й жовтогарячіші (про тінь Климка у проміннях вечірнього сонця), чорну копичку сіна,  фарба на ній, весела, голуба (про колиску для Олі), сірими, вицвілими на сонці прилавками (опис прилавків на базарі у Словʼянську), маленьке жовте глеченя ( з молоком принесла тітка Марина Климкові),  клуб і школа сяяли вночі червоно-синьо-жовто-зеленими гірляндами, білою цівкою (потекла на дорогу сіль з пробитого кулею мішка)

Про героїв сині долоні (замерзлого Климка), червоний тугий пружок (залишався на лобі дядька від картуза), червоно блиснувши окулярами» (про відблиск вранішнього сонця у скельцях окулярів солдата), червоних тридцяток (дав дід Бочонок Климкові після загибелі дядька), чорних — їх так і не відмили — дядькових рук (про руки дядька Кирила під час похорону), блідо-рожеві троянди (про румʼянець на щоках вчительки), бузкова сповивачка (в неї загорнута малесенька донечка вчительки), губеняти, не червоні, а синюваті, ожинові (така бліденька з голоду дитина вчительки), рожеве у сяйві од "буржуйки" волосся (про вчительку), в очах плавали жовті плями (Климко простудився), великі сині очі, червоні по білках (запальні очі Климка); Щоки в неї були товсті, червоні, в густих синіх прожилках (опис ворожки на базарі), Сіра людська хвиля (кинулася втікати від облави), попливли червоногарячі плями (перед очима смертельно пораненого Климка)

Пояснення:

4. Новели. 
Розширив імпресіоністичний стиль укр.літ,відноситься до ₴нової генерації письменників", почав творити модерну літетуру, якої не було раніше, з'єднував музику з літературою (як у творі інтермеццо), експерементував з поєднаннями цим самим створюючи нові вітки.
5. Він написав її з себе, описав відчуття, втому, яка накопичилася в нього на протязі життя у місті, передав красу того світу який він бачив навколо себе.
6. Інтермеццо - імпресіоністична новела. Має непередбачуваний та неочікуваний кінець(що є характерним для новели) Передає почуття, є дуже емоційною (треба прочитати текст та виписати найемоційніші моменти, я вже його перечитувати не буду=)).
7. Бо вона дуже емоційна, описує життя та кохання двох людей, має багато ₴пісенних моментів", коли Іван танцює з Чугайстирем, коли Марічка співає. Крім того новела легко читається, що теж несе в собі певну "музичність"
8. Бо вони також були дітьми двох ворогуючих сімей, закохалися один в одного ще в дитинстві, їхні стосунки розвивалися швидко, але були обірванні смертю Марічки, сумуючи за коханою Іван постійно шукав її, чув її голос і в результаті це привело його до гибелі. Знову ж одна любов принесла декілька смертей - аналогія з Ромео і Джульєтою. 
9. Неоромантизм - емоційні протиставлення героїв, ніжна й безпосередня у своїй природно-поетичній первозданності Марічка і приземлено-груба Палагна. Посилений імпресіонізм - під час похорону Івана гуцули влаштовують танок, стан Івана після того як дізнався про смерть коханої, на початку твору сварка та бійка між сім'ями, танець з Чугайстирем тільки б вберегти від смерті мавку.
10. В музиці інтермеццо - це невелика п'єса (підвид драматургії, розвивається з великою кількістю головних героїв).В новелі Коцюбинського також відображені герої, перечислені на початку твору так як у п'єсах (моя утома, вітер, рука города і тд). Його новела невелика за змістом, так як і п'єса. Поскільки в музиці інтермеццо вставляється у середину великого твору, то ще її можна назвати "паузою", і новела письменника - також пауза його городського життя. 
11. Це треба робити самостійно. Можу порекомендувати рядки з природою фарбувати зеленим або блакитним кольором - як символ духу, волі, здоров'я, свободи та відпочинку. Там де буде місто - можна взяти сірий, коричневий кольори - як символи тяжкості, заповненості, буденності та сірості. 
Де описуються емоції можна взяти жовтий або оранжевий - відображення почуттів та душі. 
12. Скрипку(альт, контрабас) (вона може передавати як розчуленість, спокій, так і сердиті та сильні тони), піаніно - моменти з природою, наповнені спокоєм, саксофон - також спокій.