Виконання завдань клоуз - тестів: 1. Тема розділу повісті «Блакитні печери» -
2. УI та IV розділах порушені проблеми ...
3. “ Чому ти так зробив, тату?”...
4. Улюбленим заняттям Славка Беркута є
5. Кожен із підлітків — однокласників шукає
себе в
6. Метою життя Славко для себе вважав ...
7. Юлькові не вистачало...
8. Причиною поразки юного фехтувальника
Є...
9. “ Буде сЗуд чи ні?” над Славком
Беркутою ...
10. Як усе було насправді
11. “Прийшла ота жінка і сказала, що він”...
12. Кінець щасливий. Немов у казці...​

Жниварські пісні — музично-поетичні твори, що оспівують початок, хід та завершення жнив.

Жниварські пісні співали переважно жіночі гурти або окремі виконавці одноголосно без інструментного супроводу. Нині виходять навіть із пасив. репертуару співаків старшого покоління і незабаром стануть реліктовим календар. жанром.

За обставинами виконання поділяються на три групи:

зажинкові, що виконуються під час зажинання першого снопа;
жнивні — виконуються найчастіше під час ходьби в поле, повернення з нього й на перепочинку;
обжинкові — оспівують ритуал зжинання останнього снопа.
Жнива — підсумок усієї праці хлібороба, справдження його мрій та сподівань. До початку жнив готувалися як до великого урочистого свята і водночас до тяжкої відповідальної роботи, коли доводилося працювати від зорі до зорі, незважаючи на спеку й спрагу. У перший день жнив селяни, вдягнені в чисту одежу, урочисто вирушали до схід сонця на поле. Починала жати найкраща робітниця, сніп з першого ужинку — «воєвода» — встановлювався на покуті. Пісні, виконувані під час жнив, відбивали основні періоди праці й обрядів, з нею пов’язаних. Їх можна поділити на три групи.

Українські Січові Стрільці— єдина українська національна військова формація в складі австро-угорської армії, сформована з добровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради. Вони мали велике значення для відновлення військових традицій, для зростання українського патріотизму, створення військового словництва, термінології, військового фольклору, пісні й музики, для утвердження форми українського однострою. За короткий час було організовано стрілецькі чоти, сотні, курені, фахові офіцерські школи, близько 50 товариств "Січових стрільців".  Товариство придбало 100 карабінів і проводило навчання в передмістях Львова. Першим успіхом Легіону УСС була перемога на горі Маківці 29 квітня — 3 травня 1915. Далі він визначався в боях під Болеховом, Галичем, Завадовом і Семиківцями. З літа 1915 УСС окопалися над р. Стрипою; там, у Соснові і на Веселій, перебували до серпня 1916. УСС сформували в Києві у листопаді 1917 Галицько-Буковинський курінь Січових Стрільців (СС), який згодом розгорнувся в полк СС, а далі в корпус і групу СС, що були однією з найкращих формацій української армії.