Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера Як звати хлопців? Де будуть відбуватися події?
б) Для чого вчителька біології дала завдання зібрати колекцію комах?
в) Як характеризує хлопців те, що минулого року вони здали гербарій Митькового брата?
г) Чому хлопці так хотіли поїхати до Митькової бабусі?
д) Що переконало маму відпустити дітей в село?
е) Чому про знайомство з Василем Трошем Митько сказав :"Неприємний суб'єкт"?
є) Хто такий В. Трош і що робить у Юрківці?
ж) Чому бабуся з легкістю відпустила хлопців до озера?
з) Для чого Митько бігав довкола куреня і штрикав держаком сачка?
и) Хто такий Гнат ? Чим займається?
і) Хто це: "Дідок у темних смугастих штанях, у синьому піджаку й кашкеті"?
ї) Що розповів Василь про озеро? Що подарував хлопцям?

Відповідь:

Це слова діда Бочонка з твору Г.Тютюнника "Климко" і звернені вони до Климка, коли дід Бочонок проводжав його в дорогу. Правда, хлопець не признався, що йде по сіль, а сказав, що подасться жити на села.

Слова про те, що серед біженців є багато добрих людей я розумію так: спільне горе об"єднує людей, такі люди стараються до один одному в біді, підтримати в дорозі, тим більше, якщо вони розуміють, що поряд з ними дитина-сирота.

Пояснення:

Цитата: Бочонок вивів Климка за ворота і сказав:

— Глядися ж у дорозі. А краще — пристань до якихось добрих людей, біженців, — серед нещасних багато є добрих, — та іди вкупі з ними. їх тепер сила-силенна суне у всі кінці. — І скрушно подивився на босі Климкові ноги.

Образ Толика — панської дитини, яку оберігали від будь-яких труднощів, протиставлений образу Федька. Це протиставлення виявляється і в портретних характеристиках, а особливо через поведінку в критичній ситуації. Толя сам напросився на крижини, бо його мучила заздрість до Федька, але зізнатися в цьому своїм батькам він побоявся. Толя сприймає благородний вчинок Федька як належне, його не мучить сумління, що він обманув, звалив свою провину на товариша. Коли Федько помер, Толик навіть не прийшов попрощатися з ним, лише байдуже гав з вікна за похоронною процесією. Засобом характеристики цього героя є й фінальний епізод: Толя приходить до матері Федька забрати чижика, хоча Федько виграв суперечку і цей чижик уже йому не належав. За до виразних деталей автор дає зрозуміти нам, яка людина виросте з цього Толика. Неоднозначно зображені батьки Федька-халамидника: їх поведінка стосовно сина видається жорстокою, але вона психологічно вмотивована. Батьки Федька знаходяться в повній залежності від Толикових, бо знімають у них квартиру і в будь-який момент можуть опинитися на вулиці. Цим і зумовлене таке строге покарання сина за те, що він образив хазяйську дитину. Надзвичайно прикро, що Толя, якого врятував ціною власного життя Федько, навіть не робить ніяких висновків, більше того, він аніскільки не засмучений тим, що сталося. Виходить, що благородний учинок «халамидника», який призвів до страшної трагедії, був непотрібний, бо зрозуміло, що такі, як Толик, не змінюються.