Джупітерові здавалося, що Легран захворів, тому що він

Метафори - не палає пожежею, вона розливається зануриться, засяє змійками, хлинули промені, (розганяє, розсовує)

Порівняння-блиск їх подібний блиску кованого срібла. Немов злітаючи, піднімається могутнє світило. Подібно островам, не рушають з місця. Так само блакитні, як і небо. Як дим, лягають рожевими клубами.

Епітети-прозорими рукавами. Блакитні смуги. Чорнуваті і невизначені.

Холодні тіні. Заснувшими верхівками.

Уособлення-Погода встановилася. Зоря не палає пожежею. Край хмарки засяє змійками. Хлинули промені. Колір небосхилу не змінюється

Объяснение: соррі я з Росії українську мову погано знаю

«Як добре те, що смерті не боюсь я» аналіз твору
Автор: В. Стус
Збірка: «Палімпсести»
Рік: вийшов друком у 1986 Літературний рід: лірика Жанр: філософська  медитація
Вид лірики: філософська і патріотична
Ідея: стоїцизму, незламності, здатнсоті залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір: ямб
Вид римування: перехресне
Художні засоби «Як добре те, що смерті не боюсь я» 1)Епітети: тяжкий хрест, незле обличчя, стражденне обличчя, чесні вічі; 2)Порівняння: як син; 3)Гіпербола: доземно поклонюсь; 4)Метафора: ружею заквітне коло шиб; 5)Аллітерація: і чесно гляну в чесні твої вічі і чесними сльозами обіллюсь; 6)Символи: хрест – означає долю; 7)Окличні речення: Та вже! Мовчи!; 8)Антитеза: в смерті обернуся до життя; 9)Інверсія: смерті не боюсь я; прийдуть Леся Українка...