Тема “Ой у лузі червона калина…”: зображення суму України за синами-українцями, які потерпають у неволі в московських кайданах; битва січовиків із ворогом за визволення полонених.
Ідея “Ой у лузі червона калина…”: уславлення мужності, відваги січових стрільців — оборонців України.
Основна думка “Ой у лузі червона калина…”: єдність, мужність, волелюбність, вміння захищати рідний край, прийти на до браттям, які перебувають у небезпеці — ось основні риси січових стрільців-захисників.
Художні засоби “Ой у лузі червона калина похилилася” • повторення: «А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»; • метафора: «Україна зажурилася»; • звертання: « червона калино», «славна Україно»; • епітети: «кривий тан», «московські кайдани», «золотистий лан», «буйнесенький вітер»; • риторичні оклики: «А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!»; «То прославить по всій Україні січових стрільців!».
ысоко ценивший творчество Н. С. Лескова М. Горький писал о нем: "Жил этот крупный писатель в стороне от публики и литераторов, одинокий и непонятый почти до конца дней. Только теперь к нему начинают относиться более внимательно". {М. Горький, Собрание сочинений в 30 томах, Гослитиздат, т. 24, стр. 235.} В самом деле, литературная судьба Лескова странна и необычна. Писатель, поднявший на высоту больших художественных обобщений новые, никем до него не исследованные стороны русской жизни, населивший свои книги целой толпой никогда до него не виданных в литературе ярких, своеобразных, глубоко национальных лиц, тончайший стилист и знаток родного языка, - он и по сию пору гораздо меньше читается, чем другие писатели такого же масштаба.
Многое в литературной судьбе Лескова объясняется крайней противоречивостью его творческого пути. У его современников - шестидесятников из прогрессивного лагеря - были достаточно веские основания для того, чтобы относиться к Лескову недоверчиво.
Объяснение:
