вели́ка вітчизня́на війна́ (рос. великая отечественная война, . great patriotic war) — термін, яким історіографія радянського союзу та низки країн сндокреслюють німецько-радянський збройний конфлікт 1941–1945 років у рамках другої світової війни. був створений радянською пропагандою за зразком російської «вітчизняної війни» з французами 1812 року.
словосполучення «велика вітчизняна війна» використовується у деяких[прояснити] пострадянських країнах. в новітній українській історіографії та закордонній білоруській воно замінюється терміном німецько-радянська війна. поза межами колишнього срср «велика вітчизняна війна» практично не використовується. в країнах її замінює термін — німецько-радянська війна як складова східного фронту (. eastern front); в німецькій історіографії — німецько-радянська війна (нім. deutsch-sowjetischer krieg), російський похід (нім. russlandfeldzug), східний похід (нім. ostfeldzug).
9 квітня 2015 року верховна рада україни в рамках «декомунізаційного пакету законів» ухвалила закон «про увічнення перемоги над нацизмом у другій світовій війні 1939—1945 років»[1], за яким в офіційному документообігу використовуватимуть виключно термін друга світова війна, а термін «велика вітчизняна» більше не використовується.[2]
Хронологія життя та творчості
1909, 12 січня - Марія Примаченко народилася в селі Болотня Іванківського району на Київщині. Від матері - талант до вишивання, батько теж мав художню натуру, робив знамениті ворота з дерев'яними головами за старою язичницькою традицією. В семирічному віці Марія хворіла на поліомієліт (казала, що це був дитячий переляк), після чого все життя їй важко було ходити
1935 - 1937 - навчається в Школі народних майстрів у Києві
1935 - 1941 - створює "Звірину серію", що не має аналогів у нашому й світовому мистецтві
1937 - картини Примаченко показали на Всесвітній виставці в Парижі
1941 - народився син Федір. Його сини Петро й Іван та онуки живуть в Іванкові
1959 - Марію Примаченко прийнято до Спілки художників України
1961 - за до районної влади художниці побудовано нову хату в Болотні
1966 - отримує Шевченківську премію за цикл картин "Людям на радість" (авторська назва "Квіти - радість життя")
1997, 18 серпня - померла, похована в Болотні. Там поховано й сина Федора - помер у серпні 2008 року.
Объяснение:
