Записати у зошит характеристику Клима Джури

План характеристики героя літературного твору
1. Дані про героя ( з якої книги, головний чи другорядний, центральний чи епізодичний).
2. Портрет героя (якщо змінюється, то як?).
3. Вчинки героя.Як вони розкривають його внутрішній світ?
4. Мова героя.
5. Ставлення до героя інших персонажів твору.Чим воно зумовлене?
6. Додаткові художні відомості (деталі, описи, тощо, які характеризують внутрішній світ героя, зміни, які з ним відбуваються).
7. Ставлення автора до свого героя.
8. Ваше ставлення до героя

1. Портрет"Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда"

2. Вчинки

кинулися рятувати звіра, незважаючи на небезпеку; кмітливо придумали іб порятунку, хоч були маленькі й слабосилі

3. Риси характеру

Добрі, милосердні, маючи малі сили та кмітливість, рятують великого звіра; чесні, непідкупні, бережно ставляться до природи. Маленькі, але розумні та справедливі.

4. Що уособлюють

добро, милосердя, справедливість

В оповіданні «Сім’я дикої качки» Є. Гуцало порушує морально-етичні проблеми. Герої цього твору Тося та Юрко. Юрко живе в місті, а приїжджає в село до бабусі на канікулах. Тося живе в селі від народження. Вона дуже товариська і довірлива. Дівчинка прагне пізнати більше нового, тому так зачаровано слухає розповіді міського хлопчика, навіть переселяється в уяві в той світ, що постає і розповідей Юрка. Вона довіряє хлопцеві і навіть не відчуває, що іноді той розповідає неправду. Юрко — самовпевнений, брехливий, прагне викликати заздрість, бере все, що йому забажалося. Не хочеться хлопцеві хоч на хвилину за­думатися над наслідками своїх дій. 

Ось біля ставка йому забажалося забрати каченят дикої качки — він задо­вольнив своє бажання. Зупинись і подумай! Для чого тобі маленькі беззахисні створіння? Не зупинився. Горе дітям дикої качки без мами. Тося і хлопці врятували каченят і перестали товаришувати з Юрком. Юрко ж став удавати, що начебто це він не захотів з ними знатися. 

В кінці твору ми починаємо розуміти, що не все ще загублене для Юрка, йо­го серце ще відкрите для добра. Коли настав час від’їжджати, він все ходив до ставка з надією побачити качину сім’ю. На щастя, провина не давала йому спокою. Та підійти до Тосі попрощатися було соромно і боязко. А це хороший знак. Можливо, доброта прокинулась у серці Юрка від довгого сну .