Станіслав Чернілевський "Забула внучка в баби черевички". 1. Метафори: ''cміхом бризвувши в зело'' (зело - це зелень), "перекотилось літо за село", "за повелінням вікової звички", ''курява вляглась", "вийшли в небо зорі", осінь опустила листок. 2. Персоніфікації: "cміхом бризнувши", "перекотилось літо за село", "вийшли в небо зорі", "курява вляглась після коліс", осінь тихенько опустила листок.
Пояснення: 1. Метафора - ознаки одного явища переносяться на інше за подібністю. 2. Персоніфікація - це різновид метафори. Властивості живих істот переносять на предмети, явища природи (тобто відбувається оживлення). Наприклад, в даному вірші, персоніфікація "вийшли в небо зорі''. Властивість живих істот "вийшли (ходити)" перенесена на зорі.
Р.S.: так як персоніфікація є різновидом метафори, то рядок 1 і 2 схожі.
Мабуть, кожна людина хоча б раз у своєму житті умислюється над сенсом свого існування і прагне усвідомити своє призначення у світі. Щоб життя було не порожнім, а цілеспрямованим, ми випробовуємо себе в різних галузях, шукаємо мету свого життя.Хтось бажає стати відомим політиком, хтось — визначним митцем, а хтось — просто лікарем, вчителем, будівельником, фахівцем своєї справи. Але майже всі прагнуть досягти успіху, щастя, добробуту. Звичайно, люди живуть по-різному. У них різні цінності, і в кожного свій б життя. Важливо тільки, щоб на своєму життєвому шляху людина не забувала про інших, про свій моральний та громадський обов’язок. Тільки тоді вона може якнайповніше самореалізуватися, відбутися як особистість.Я гадаю, що не можна зачинятись у вузькому колі егоїстичних інтересів. Потрібно творити добро й безкорисливо віддавати своє душевне тепло тим, хто цього потребує. Саме любов робить людину людиною: підносить її, кличе на подвиги, звеличує духовно. Любити ближнього, свою мову, культуру, свій народ, Батьківщину — обов’язок кожного громадянина. Відданість та самозречення на користь свого народу, патріотизм та відповідальність за його мирне і щасливе існування — мета його існування.Порушує проблему призначення людини на землі й Іван Франко у поемі «Іван Вишенський», стверджуючи, що шлях до духовної висоти, пройдений одним, повинен стати дороговказом для інших.А ще кажуть, що кожна людина у своєму житті повинна збудувати дім, посадити дерево, виростити дитину. Тобто зробити свій внесок у продовження життя на землі й залишити по собі слід від добрихОтже, істинне призначення людини насампередУ тому, щоб бути Людиною, втілюючи справжню людяність в усіх своїх думках, словах і вчинках.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
