інтригуючи сюжет, тонкий гумор, яскраві постаті маленьких героїв — ось прикмети художніх творів для дітей ярослава стельмаха.у повісті «химера лісового озера» автор змалював шукачів пригод, романтиків митька та сергія. хлопці влітку зібралися до митькової бабусі, щоб ловити комах для колекції, вудити рибу, купатися й ходити до лісу. та сталася подія, яка змінила всі плани цих допитливих хлопчаків. вони почали готуватися до зустрічі з чудовиськом, що живе в озері. хлопці сміливі, відважні, не кожен би залишився на ніч біля озера. щоправда, їм теж було страшно, і вони не соромляться в цьому признатися: «лізти хотів, але боявся — страх один», «і я боявся. аж тремтів».митько і сергій цілий місяць відчували себе дослідниками, слідопитами, шукачами. вони бігали до бібліотеки, прочитали багато цікавого про стегозаврів та археоптериксів. бабуся не могла нахвалитися хлопчиками: «тихі, сумирні, слухняні, посидючі. а книжки як люблять! це ж щастя — таких діточок мати».хлопці дружелюбні, вони не образилися на василя, який хотів їх обдурити і налякати. навпаки, подякували йому за те, що влаштував їм такі цікаві канікули: «ми відкрили для себе такий світ, який тобі, васю, і не снився».а попереду у хлопців був ще цілий літній місяць, не менш цікавий і переповнений новими подіями.
Объяснение:
«Думаєте, є що небудь у світі, чого б побоявся козак?»
М. Гоголь, «Тарас Бульба»
1835 р. побачила світ збірка повістей М. Гоголя «Миргород». Більшість із і творів була присвячена зображенню безбарвного і пустого провінційного існування. Завершує цю збірку героїчна повість «Тарас Бульба». Таке поєднання творів під однією обкладинкою не було випадковим. Адже Гоголь давнину символізує із сучасністю для повчання. Не знаходячи в сучасному житті героїчних характерів, письменник звертається до легендарної сторінки в історії України — Запорозької Січі.
Центральною постаттю твору є Тарас Бульба. Гоголю вдалося створити багатоплановий образ героя. Ми бачимо Тараса і в побуті, у повсякденних ситуаціях, і в бою. Пізнаємо його як відважного полковника, батька, суворого чоловіка, господаря, розумну і розсудливу людину, з веселою вдачею, щирим серцсм і легким характером.
Тарас Бульба — живе втілення рис українського козацтва, його героїзму і волелюбності. Літній полковник — палкий патріот, грізний месник. Він відважний і мудрий полководець, який має безмежну повагу серед козаків. Коли в бою під Дубном прибули свіжі сили ляхів і стали тіснити запорожців, козаки хотіли бачити свого полковника в останню мить життя: «Але, козаки, не хочуть умирати, не побачивши тебе в очі; хочуть, щоб глянув ти на них перед смертною годиною».
Тараса виховало суворе життя, сповнене бойових тривог, постійних сутичок з татарами, то з ляхами. Шабля в бою була йому за матір, добрий кінь — наліпшим товаришем. Сміливий, загартований у боях, жив палкою любов'ю до Батьківщини і завжди був вірний своєму обов'язку. У битві він бився до останнього: його непритомного відбили козаки у ляхів. Зрадника Андрія Тарас убиваєсвоїми руками. А коли мужній Остап під час страти на мить підупав на силі і покликав батька, Тарас, наражаючись на небезпеку у польській столиці, одразу відгукнувся з натовпу, щоб підбадьорити сина. Вмираючи мученицькою смертю від ляхів, старий полковник думає не про вогонь, яким збиралися його палити, а про своїх товаришів, дбає про те, щоб вони утекли від ворога.
Змальовуючи образ великої звитяжної сили, Гоголь, проте, не ідеалізує Тараса. З різних епізодів твору ми дізнаємося, що він буває грубий, різкий, упертий. Але, попри всі ці хиби, Тарас — герой, який викликає захоплення своїм героїзмом, відвагою, відданістю рідній землі і своїм товаришам. Тарас Бульба — невід'ємна частина українського козацтва, історія якого овіяна невмирущою славою.
