Описание внешности «Сама настоящая, городская девушка, в красивых ботинках, что выглядывали из-под платья, с соломенной шляпа на коленях» Глаза «А глаза, как у испуганной лани, лучистые, чистые, большие». «Глаза горели напряжением и были большие, Прекрасные» Смех «Ах, если бы вы знали, какой смех у нее был! А смех есть зеркало души »Манеры поведения« Галантно повела она рукой вокруг себя »« Она вынула из-под свитки платочек и начала вытирать мой лоб с серьезным и озабоченным взглядом »Внешность в экстремальных ситуациях« Мисс, с повисшими на ней соломинками, с большими глазами, со строго застывшей фигурой, казалась какой-то фантастической феей ». «Волосы висмикнулось из-под платка и дикими, серпосхожимы прядями занимали лицо. Свитка неуклюже висела на плечах и тянула их вниз ». «С выдернутым волосами, с большими горящими глазами, с крепко сжатыми губами, изогнутая, она казалась каким-то странным, прекрасным зверем, сильным, напряженным, диким». «Глаза горели ей, лицо дрожало большим, безумным счастьем побиди, побиди жизни». Черты характера «Убить себя сумею». «А знаете, мне чего-то совсем не страшно ... Интересно только очень». «- ... Вы очень красивые сейчас. - Я не знаю, что нужно сказать на это »Поступки« Стражники трясут уже товарищей ... Какую барышню ищут ». Взгляды на жизнь "... А имя - пошлость». «Как меня убьют ... напишите так:« Муся убиты на границе. Умерла так, как умирают любящие жизнь ». Больше ничего »« - Наша любовь должно умереть сейчас, чтобы, как кто-то сказал, никогда не умирать ». «А она, будто глядя себе в душу, обрывисто-напряженно говорила: - Счастье - момент. Далее уже обыденность, пошлите ... Именно большое счастье будет мизерным по сравнению с этим. Значит совсем не будет ». «- Я буду носить вас в душе»
Объяснение:
Образ біблейського Пророка Мойсея цікавив Івана Франка ще в юності. Тому не дивно, що мотиви пророчої самозреченості присутні уже в «Каменярах», уряді віршів збірників «З вершин і низин» і «Мій Ізмарагд».
Працюючи над поемою, Франко використав багатющий історико-культурний матеріал з життя древніх євреїв, досконально вивчив їх міфологію, релігію, історію, географію.
Робота над поемою йшла досить швидко, так як біблейська тема осмислювалась і опрацьовувалась до національної культури, історії і психології рідного народу.
Твір, на мою думку, досить складний для сприйняття. Сам Франко в передмові до другого видання поеми визначив так її тему: Мойсей помер тому, що народ не визнав його. Це, як бачимо, не біблійна тема, хоч і побудована на біблійних мотивах.
Я спочатку не зовсім зрозуміла сюжет поеми. Перечитала її вдруге, потім втретє..і І ось що виявилося: в поемі відчутна двоплановість у висвітленні подій — біблійний матеріал передається реалістично. Мойсей — це перша сюжетна лінія. Друга — український пророк Іван Франко, оточений лінивими і байдужими до долі рідного краю і онуків своїх. Він простягає до нас руки з минулої епохи, волаючи: «Встань! Прокинься! Пробудись!»
Мені так здалося, що, описуючи трагедію Мойсея, якого не прийняв народ, І.Франко мав на увазі і свою трагедію. Ми знаємо з біографії, що Іван Якович не знав у житті ні спокою, ні достатку. Він прагнув вирвати український народ з того стану, в якому той знаходився. Гадаю, що думку мою підтверджує «Пролог», в якому два настрої. З одного боку, відчутний біль і сум за талановитий народ, а з другого боку — тверда віра в світле майбутнє народу:
Та прийде час, і ти вогнистим видом
Засяєш у народів вольнім колі…
Щоб зрозуміти дальший зміст поеми, необхідно добре знати біблійну її основу. Франко не розповідає всього про життя Мойсея, про наближення ізраїльтян до Палестини.
У першій частині поет розповідає про депресію євреїв. Мойсею вподовж 40 років доводиться утримувати в євреях ентузіазм у пошуках обітованої землі, аж поки не виросло молоде покоління. Йому нелегко вести бесіду з тими, хто не бажає тривалої праці й терпіння заради високих патріотичних ідеалів. Проти нього повстають Датан і Авірон. Настає момент, коли юрба діє всупереч здоровому глузду.
Мойсей ігнорує ухвалу відступників, іде до священного каменя, щоб знову промовляти перед народом.
Він розповідає людям, як дерева обирали собі короля. Притча має алегоричний зміст і закликає громаду пробудитися, бо Ієгова вибрав для єврейського народу іншу долю— бути охоронцем людської духовності, і цим належить пишатися.
Датан звинувачує Мойсея в зраді. Мовляв, він вирвав євреїв з Єгипту тоді, коли ті зростали кількісно і могли перемогти єгиптян. Мойсей намір Датана називає безумством і виражає впевненість у тому, що євреї за ним підуть на схід. Проте Юрба не сприйняла Мойсея і прогнала його в пустелю.