Головна частина підрядна частина І підрядна частина II
Отут, серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості дерев, не була б ворогом сама собі й природі (Є. Гуцало).
Розпов., неокл., складн., сполучн., складнопідр., обстав. умови, коми вжито для виділення відокремленої обставини, а також підрядної частини речення.
Головн. част. — односкл., безособ., пошир., повне, неускл.
Підр. част. І — двоскл., пошир., повне, неускл.
Підр. част. II — двоскл., пошир., неповне, неускл.
[ ], що ((якби ), (то )).
Синонімічна конструкція: Отут, серед цвіту, здається, що людина, навчившись мудрості дерев, не була б ворогом сама собі й природі.
Історія про те, як лось, намагаючись напитись з ополонки, потрапив у воду і почав тонути. Двоє хлопчиків стали свідками боротьби за життя. Зрозумівши, що лось сам не зможе врятуватись, хлопці кинулись на до Брати тільки-но встигли визволити тварину з льодяного полону, як пролунав постріл. Хлопці не відразу зрозуміли, що куля влучила саме у врятованого ними лося. Незабаром з’ясувалось, що вбивцею тварини став їх рідний дядько Шпичак. Коли він зрозумів, що брати не в захваті від його здобичі, він злякався, що хлопці можуть повідомити в заповідник про його вчинок. Він пробував їм погрожувати, щоб вони мовчали, і пропонував за мовчанку м’ясо й роги, але діти, нічого не відповівши, пішли до своїх саней. Завершується оповідання тим, що розгублений Шпичак дивиться на мертве тіло лося і йому, як це несподівано було з дітьми, страшенно хочеться, щоб лось підняв голову.
