Місце проживання Івана Сили і Яка в нього родина?

1. Він приїхав, щоб повідомити Череваню, що збирається у Київ до Якима Сомка.

2. Через те, що Брюховецього хочуть взяти за гетьмана, і через те, що Україна занепадає.

3. У Лесю Череванівну.

4. Не знаю

5. Вона злякалася Кирила Тура, який хотів її викрасти.

6. Якима Сомка та його друзів.

7. Тому що він зрозумів, що його Батьківщина скоро перейде у руки невірного.

8. Викрадає запорожець Кирило Тур, рятує Петро Шраменко - козак.

9. Міє Якимом Сомком та Іваном Мартиновичем Брюховецьким.

10. Тому що на раді, крім козацької старшини, була присутня також «чернь» — запорожці, селяни, міщани, тому її й названо «чорною»

11. Покарано було Сомка, а гетьманом став Брюховецький.

12. Петро пережив війну, Леся повернулася додому, потім вони зустрілися, і згодом стали парою.

Мотря — розумна, вродлива і чепурна жінка. Фізично здорова, вона любила працю. «Діло ніби горіло в Мотриних руках», — каже автор. 

Тривалий час вона змовчувала свекрусі, виявляючи свою чемність. І лише тоді, як відчула себе не господинею, а наймичкою в Кайдашів, її терпець увірвався. Захищаючи свою людську гідність, щоб «не з'їла свекруха, люта змія, вік молоденький», Мотря дедалі більше втрачає почуття міри. 

Вона стає сварливою і жорстокою людиною, яка в сімейних суперечках не зупиняється ні перед чим. Після того як Мотря вибила око свекрусі, селяни почали кепкувати з Мотрі як із лютої жінки. 

Коли обирали Карпа десяцьким, дехто в жарт радив обрати Мотрю, а інші відповідали: «Не можна, вона повибиває всім бабам очі». 

Мова Мотрі також відзначається грубістю, насичена образливими і лайливими словами. Відчуваючи свою зверхність над Мелашкою, вона і розмовляє з нею нечемно і образливо: «Не мети до порога, бо візьму тебе за шию, як кішку, та натовчу мордою в сміття...» Своїми висловами Мотря намагалася не тільки образити Кайдашиху, а ще й викликати на суперечку. 
Старший Кайдашенко — гордий, насмішкуватий, вередливий, сердитий. «Він був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові», підкреслює автор. Карпо вимальовується як соціальний тип дрібного власника, який прагне зміцнити своє невелике господарство, але не має змоги. У стосунках навіть з близькими він егоїст, індивідуаліст, що дбає лише про свій власний інтерес, не рахуючись ні з ким. Не випадково односельці саме його обирають за десяцького, мотивуючи: «Карпо — чоловік гордий та жорстокий, з нього буде добрий сіпака».