anastasia69smirnova
17.02.2022 11:12

Написати есе на тему спільні та відмінні риси оповідань Лось, Сім'я дикої качки, памагите

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Evgenevgenevgen
01.04.2021 00:32

Відповідь:

1. Прийшла журавлива пора прощатися.

присудок означення підмет присудок.

дієслово прикметник іменник дієслово.

2. Вирує навколо золота осінь.

присудок обставина означення підмет.

дієслово прислівник прикметник іменник.

3. Школярі обережно спускаються з високої гори.

підмет обставина присудок означення додаток.

іменник прислівник дієслово прийменник прикметник іменник.

4. Ми живемо в місті дев"ять років.

підмет присудок обставина означення додаток.

займенник дієслово прийменник числівник іменник.

5. Пташки співають дзвінко й весело.

підмет присудок обставина обставина

іменник дієслово прикметник сполучник прикметник.

Пояснення:

0,0(0 оценок)
Ответ:
kavabanga1337
12.10.2020 01:56
Одним із найпоетичніших образів "" є образ ярославни, юної дружини князя ігоря. ярославна, вирядивши в небезпечний похід чоловіка, який стояв на чолі руського війська, з тривогою чекає звістки від нього. дізнавшись про поразку ігоревого війська, ярославна, як і всі жінки руські, тужить за полеглими, оплакуючи не тільки полонення ігоря, а й загибель його воїнів. поразка і полон ігоря, криваві рани на його тілі — це не лише її особисте горе, це горе всього руського народу, яке пекучим болем відгукується в її душі. ярославна, сумуючи, квилить, мов чайка, вона, як би змогла, полетіла б пташкою до любого чоловіка, щоб, знаходячись поруч з ним, полегшити його страждання. тоді б вона, омочивши рукав у каялі, витерла б кривавії рани на дужому тілі князя. у відчаї княгиня звертається до сил природи: вітру, дніпра-славутича і світлого сонця. плачучи у путивлі на забороні, ярославна докоряє вітрові: чому мечеш ти хановськії стріли на своїх легесеньких крильцях на моєї лади воїв? було б йому віяти вгорі під хмарами або леліяти кораблі на синім морі. а він розвіяв її веселощі по ковилі. звертаючись до великого дніпра-славутича, ярославна благає його, заступника руських воїнів, принести на хвилях князя, щоб вона не посилала своїх сліз на море. звертаючись до сонця, ярославна і йому, плачучи, докоряє, бо воно своїм гарячим промінням немилосердно посилювало спрагу руських воїнів, які три дні билися у безводному степу. не забівайте благорарить
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота