ответ:«Один мій товариш-медик, був одним з перших поранених лікарів. Мав складне поранення в око, і лише у Філадельфії змогли йому око врятувати. В період реабілітації він відвідав бейсбольний матч. Величезний стадіон, величезні монітори на тому стадіоні, і от перерва, камера вихоплює сектор, де сидять двоє хлопців і коментатор каже: «У нас на матчі разом з нами присутні ветерани війни в Афганістані» та називає їхні імена. Стадіон встає й п’ять хвилин плескає. Не аналізуючи, що вони робили в Афганістані, для чого вони туди поїхали, чи то правильно, чи ні! Просто всі розуміють одну просту річ: це люди, що підписали контракт і цим самим засвідчили, що свідомі того, що їх можуть скалічити чи вбити й вони до цього готові. Вони взяли на себе ту відповідальність. І обов’язок суспільства тих людей толерувати настільки, наскільки це можливо. І таких прикладів зі США можна наводити безкінечно. Кожен героїчний вчинок, вчинений українськими солдатами, тими, які «на нулі», які сідали в машини і їхали під кулями, під свистом, має бути розказаний. Тих солдатів треба кликати в школи, їх треба показувати, дітям треба пояснювати, що ось ці люди, завдяки яким у вас мирне життя, що ви тут вчитеся, а надворі не свистять кулі й не горять будинки. І тоді захисники збагнуть одну просту річ, що вони не є відкинуті суспільством», – зазначає Тарас Кльофа.
Дивись.info - https://dyvys.info/2020/10/15/taras-klofa-kozhen-geroyichnyj-vchynok-vchynenyj-soldatamy-maye-buty-rozkazanyj/
Объяснение:
Відповідь:
1. Їм жилося непогано, адже не було війн, і вже 8 років ніхто з них не здавав податки. Вони займалися власними справами, господарством, промислами.
2. Бо він хотів залишити слід в історії, як його попередники. Але побудова собору, яка так і не завершилась, не дала бажаного результату. А він марив війнами, походами.
3. Про це судити вкрай важко, адже відомо лише те, що він не довіряв Настасії престол (про це можна дізнатися з його розмов з Грицьком), а також йому було байдуже на її особисту думку. Проте вона була забезпечена усім, чим потрібно.
4. Він втомився від воєн, які не приносили жодного результату і навіть якихось благ, на кшталт землі
5. Ім'я Григорыя невипадкове, адже означаэ "той, хто не спить" - вын уособлюэ собою митців та їхні найкращі риси; князь - уособлення політичної системи, він такий самий, як його попередники та й нащадки. Жодної індивідуальності, сліпе наслідування традицій
6. Читав Біблію, молився, писав вірші. Розмовляв, а ще висаджував квіти та грядки. І пив вино разом з князем та пустельником, хоча йому й було всього 8 років.
7. Показати красу мистецтва та зміст поезій - вони не мали жодного негативного забарвлення, це були переважно твори пейзажної, інтимної та філософської лірики, без підтексту. Хіба що останній вірш про Юду та осику - символічний.
8. Він не витримав тиску влади, адже цей персонаж є уособленням митців періоду "розстріляного відродження", які якщо не помирали фізично, то помирали як митці, що скорившись тогочасному режимові, втрачали свободу слова та творчості
9. Не визнав, бо він такий самий, як і його попередники, князі, на портретах яких завжди присутні мухи - символ бруду та зла. Він виправдовується перед цими портретами, проте розуміє, що одного дракона була замало, а де їх взяти, щоб вистачило навіть "юродивом" - загадка.
Пояснення:
