У чому виявляється символічність твору «Інфанта»? Наведіть два-три аргументи

Образ орисі орися: хороший командир; вірна обов'язку народним святиням; ніжна;     здатна до самопожертви; рішуча і розсудлива; смілива й самовіддана; патріотка; спроможна на сильні почуття кохання. цитати до образу орисі: "вродливого личенька риси і елегантні, й шляхетні; в чорних, стиснутих трохи бровах криється непорушна воля й відвага; карі очі з-під довгих темрявих вій палають вогнем; на мармуровім чолі лежать недитячі думи, хоч у виразі уст лишається дитяча краса" характеристика: саме орисі належить здійснити повиг - підірвати порохові склади фортеці. душа орисі страждає, бо у час найвищого випробування поряд з нею немає її коханого антося, а  його поява у стані ворогів спричинює подвійну муку. у душевному сум'ятті, що охоплює дівчину, відданість україні переважає над почуттям кохання. в образі орисі автор змалював характер романтично цілісний, здатний на самопожертву в ім'я суспільних ідеалів.образ антося корецькоговиріс він у козацікій родині завісних, виховався на українських традиціях, сприйняв усім серцем мораль навого . силою обставин він потрапляє до свого природного середовища, дізнається про свій спадок і щляхетсякі привілеї.магнат чарпецький, його дядько по матері, лукаво переконує нащадка вельможного роду корецьких "прийти до стерна уряду" і преконати "туманніючу в мороці неуцтва шляхту зректися цього братовбивчого рабування", "не видирати від оборонців своєї країни їх права", "не знущатися над їх святою вірою".у спілкування з родовитою шляхтою з'ясовується омана. одурений у своїх   найщиріших помислах   і почуваннях антось, на щастя, зустрічає вдруге ту, з котрою готовий розділити і любов, і смерть.усвідомлення козацької правоти, любов до орисі диктують йому лицарський вибір - чесну смерть за ідеали, в яких його виховали, за вірй, яку прийняв усім серцем.антось: романтик; здатний до самопожертви; мужній; рішучий; спроможний на сильні почуття; шляхетній, вдячний; вірний присязі; справедливий, чесний.

Укожного з нас одна єдина батьківщина. по-перше, це те місце, де ми народилися і виросли, яке не раз і не двічі ми проміряли своїми кроками. по-друге, батьківщина – це наша рідна країна. батьківщину змінити не можна, як не можна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. і я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. для мене батьківщиною є моя рідна україна. я дуже люблю свою країну попри те, що, може, для кого десь і краще. я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. і кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірші від умов у інших країнах. та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників. на тлі історії наша країна ще досить молода, тому її майбутнє повністю в руках наших сучасників та наступних поколінь. якою ми зробимо нашу батьківщину, такою вона і буде. я вважаю, що зараз ніхто не має морального права кидати україну напризволяще і тікати кудись за кордон. адже там ми все одно нікому не потрібні, і наше життя буде залежати лише від нас самих. а ось рідній україні зараз дуже потрібні наші сили і наші знання, бо поставити її на ноги зможемо тільки ми. на мій погляд, той, хто їде з країни, зраджує своїх предків і позбавляє своїх нащадків справжньої батьківщини. вони напризволяще залишають могили своїх рідних і, ніби соромлячись свого походження, ніби намагаючись втекти самі від себе. українці – це не тільки велика і могутня нація, це одна величезна гостинна родина. а у будь-якій родині добробут та гарні відносини будуть лише тоді, коли кожен буде відданим своїй справи, справі на благо інших. родина для мене – найсвятіше слово на землі, а мати родини для мене – це україна. я дуже люблю свою рідну країну і все своє життя буду боротися за своє щастя на рідній землі та за щастя своїх співвітчизників. я впевнений – труднощі мене не злякають. я щасливий від того, що народився і живу саме в україні. я люблю рідну землю за її неосяжні, красиві і безмежні простори. вийдеш в поле, і очі не можеш відірвати від справжнього моря зрілого жита, яке стоїть, наче непідступні стіни. увійдеш в це жито, і майже ховаєшся серед його колосків: тільки синє небо стає твоїм дороговказом. така краса милує і заворожує мою душу. у нашій країні найрозумніші у світі люди, багата земля і достатньо невитрачених ресурсів. я один з українців, я громадянин україни. я тут народився, тут пройшло моє дитинство, тут я виховаю своїх дітей і зроблю для своєї країни все, що від мене буде залежати. я впевнений, що українська держава – могутня і миролюбна країна. ми зможемо мужніти і рости разом з нею. я щиро вірю в найкраще. а сьогодні – я учень, і повинен вчитися, щоб у майбутньому принести україні якомога більше користі.