Що Мавці подобається у світі людей, а що обурює?

Ух, як піднімається вітер! які темні важкі хмари йдуть зі сходу! чується грім. блискавки на обрії б'ють прямо в землю. іде гроза грози влітку особливо сильні, і не знаєш чого від них чекати. вітер підсилився. дерева гнутися. починає темніти, хмари закривають сонце. гуркіт грому й через кілька секунд починають блискати блискавки ще один гуркіт грому й пішов сильний дощ. блискавки ще більше почали блискати з усіх боків. бах! блискавка вдарила в старий високий дуб. він затріщав, але зумів устояти. скільки століть він переживає такі грози молоденькі берізки гнутися до самої землі. вітер так хоче показати влада над ними. важкі хмари нависли над самою землею, що несуть вони із собою? ще один гуркіт грому й пішов град. великі крижини почали падати снеба. під таким градом ніхто не встоїть. пари мінут і град припинилася, затих і вітер, немов зрозумів, що тут він неспроможний і вирішив здатися. важкі темні хмари розсіялися, немов нагулявшись удосталь, вирішили відпочити але вони ще сюди обов'язково повернутися. засяяло сонце, а на обрії з'явилася веселка. веселка сповістила про те, що бура пройшла, і можна тепер побігати по мокрій траві й теплих калюжах. ах, як свіжо й легко дихається після грози земля умилася, стала чистіше й світліше.

Відповідь:

Хлопці приїхали в гості до дідька і тітки Павлуші. Вони довго про це мріяли. цитата:  "Це було прекрасно. Ми цілий рік мріяли про цей день".  "...Ми викроковували гордо й урочисто, як на параді. По Хрещатику не можна просто собі йти, коли щойно приїхав у Київ. Така вже то незвичайна вулиця. Той, хто потрапив на Хрещатик, стає ніби іншою людиною.." Тобто, місто хлопцям дуже сподобалося і вони були від нього у захопленні. У метро на ескалаторі хлопцям здалося, що попереду них  знаходиться знайомий міліціонер старшина Паляничко. Задріботівши по ескалатору, Павлуша випадково вибив з рук якогось чолов"яги ночовки, які загуркотіли по сходах, підбивши при цьому якусь розмальовану дівчину, що була схожа на кінозірку. Не втримавшись на ногах, дівчина гепнула просто у ці ночовки, які вже з "пасажиром" полетіли далі. Дівчина не то від страху, не то від несподіванки  сиділа мовчки, лише міцно трималася.  Для мене це одна із найсмішніших сцен у творі.

Пояснення: